Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
?о-правовому зобовязанні, а й зобовязана й управнена сторона субєкт господарювання і наділені господарською компетенцією органи державної влади та місцевого самоврядування (так звані організаційно-господарські зобовязання). Крім того, предметом господарського зобовязання може бути обовязок однієї зі сторін здійснити не тільки господарську дію (чи певну дію як у цивільно-правовому зобовязанні), а й учинити певну дію саме управлінсько-господарського характеру.
Основними видами господарських зобовязань вважаються майново-господарські зобовязання та організаційно-господарські зобовязання (ч.2 ст.173 ГК). Крім того, у ГК сформульовано поняття соціально-комунальних зобовязань (ст.177 ГК), публічних зобовязань (ст.178 ГК), а також господарсько-договірних зобовязань (ст.179 ГК).
Відповідно до ст.175 ГК майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, на підставі яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Отже, і цивільно-правові зобовязання, і майново-господарські зобовязання регулюються ЦК. Разом з тим, положення ЦК поширюються на майново-господарські зобовязання з урахуванням особливостей, передбачених ГК.
Субєктами майново-господарських зобовязань можуть бути:
1) субєкти господарювання господарські організації юридичні особи, створені відповідно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності;
2)негосподарюючі субєкти юридичні особи;
3)органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Різновидом майново-господарських зобовязань є господарсько-договірні зобовязання. Неодмінною ознакою господарсько-договірних зобовязань є чітко визначена підстава виникнення таких зобовязань господарський договір. Відповідно до ст.179 ГК майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктамиюридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями. Проте варто наголосити, що ГК жодним чином не визначає поняття господарського договору, що пояснюється, на наш погляд, установленням надто широкого кола субєктів майново-господарських зобовязань і, зокрема, господарсько-договірних зобовязань.
На відміну від майново-господарських зобовязань (що певною мірою є подібними до цивільно-правових зобовязань), організаційно-господарські зобовязання є новим явищем у сучасному українському законодавстві.
Згідно зі ст.176 ГК організаційно-господарськими визнаються господарські зобовязання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між субєктом господарювання та субєктом організаційно-господарських повноважень, на підставі яких зобовязана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Треба мати на увазі, що в організаційно-господарському зобовязанні сторонами будуть не боржник і кредитор, як у цивільно-правовому і майново-господарському зобовязанні, а зобовязана сторона і управнена сторона. Предметом організаційно-господарського зобовязання буде не господарська дія, а управлінсько-господарська (організаційна) дія.
Організаційно-господарські зобовязання можуть виникати:
1)між субєктом господарювання та власником, який є засновником даного субєкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього субєкта;
2)між субєктами господарювання, які разом організовують обєднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих обєднань чи товариств;
3)між субєктами господарювання в разі, якщо один з них є щодо другого дочірнім підприємством.
Одним з видів організаційно-господарських зобовязань є соціально-комунальні зобовязання субєктів господарювання. Згідно зі ст.177 ГК субєкти господарювання зобовязані за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.
За публічним зобовязанням (ст.178 ГК) субєкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобовязаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності в нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством. Принагідно зауважимо, що практично такі самі положення містяться й у ст.633 ЦК Публічний договір.
<