Поняття та система принципів трудового права
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ринципів у праві В. М. Семенов виділяє текстуальний та змістовий способи. Текстуальний спосіб закріплення принципів у праві полягає у безпосередньому формуванні принципів у нормах права, а змістовий у виведенні змісту принципів права із змісту нормативно-правових актів.
Найчастіше у науковій юридичній літературі зустрічається класифікація принципів права за сферою їх поширення. За цим критерієм виділяють такі види принципів, як загальноправові (зустрічаються також терміни "загальні" та "основні") принципи, міжгалузеві, галузеві та принципи інститутів права. Прихильниками такого поділу принципів права (включаючи деякі варіації) є переважна більшість російських та українських учених, зокрема, Р.З. Лівшиць та В.І. Нікітінський, О.В. Смирнов та багато інших науковців, тому його можна вважати класичним для вітчизняної юриспруденції.
Під загальноправовими (основними) принципами розуміють історично зумовлені, найбільш загальні, виражені в праві вихідні керівні положення, які характеризують його зміст, основи, закріплені в ньому закономірності суспільного життя. Загальноправові принципи є головними, мають всезагальний характер і значною мірою визначають систему принципів будь-якої галузі права, в тому числі і трудового.
Наступним видом принципів трудового права, є міжгалузеві принципи - це керівні положення, які закріплені у нормах права чи виводяться із них і відображають сутність суспільних відносин, що входять до предмета не однієї, а декількох споріднених галузей права. У кожній окремій галузі права вони набувають своєї специфіки. Так, у трудовому праві міжгалузеві принципи стосуються лише тих суспільних відносин, які регулює трудове право.
Галузеві принципи підкреслюють особливості конкретної галузі права і нарівні з предметом і методом сприяють індивідуалізації галузі як самостійної в загальній системі права. Принципи галузей можуть змінюватися, зокрема зі зміною суспільних відносин, на базі яких виникає галузь права. Так, процеси реформування політичної, економічної, соціальної та інших сфер життя суспільства не могли не відбитися на змісті галузевих принципів.
Принципи інститутів права діють у межах однорідних суспільних відносин, що регулюються нормами окремого інституту. Іноді їх ототожнюють з загальноправовими або галузевими принципами, піддаючи сумніву саму необхідність існування принципів окремих інститутів права. Разом з тим принципи окремих інститутів права становлять цілком самостійну наукову категорію і виступають конкретизуючим елементом системи загальних принципів права.
Пилипенко П.Д. класифікує принципи права за сферою їх поширення, виділяючи такі види принципів, як загальноправові, галузеві та міжгалузеві. На мою думку саме така класифікація принципів трудового права є найбільш зрозумілою та доречною, і тому береться за основу при подальшому досліджені принципів у дипломній роботі.
Також існує багато інших варіацій класифікацій принципів права, які пропонують українські та російські вчені.
З точки зору А.М. Колодія, кожна галузь права характеризується:
1) загальними для всіх галузей основними принципами права;
2) міжгалузевими принципами, які властиві двом і більше галузям;
3) галузевими принципами, що стосуються тільки однієї галузі права;
4) принципами структурного виду права, властивими відносно великим автономним групам галузей права (публічному і приватному, обєктивному і субєктивному тощо).
Внутрішня єдність і стабільність кожної галузі права, а звідси і права загалом, їх відокремлюючі властивості значною мірою залежать від притаманних їм принципів.
Н.Б. Болотіна, Г.І. Чанишева, виходячи з класифікації суспільних відносин, які, на їх думку, є предметом сучасного трудового права України, поділяють принципи трудового права на 2 види: принципи трудового права індивідуальних трудових відносин і принципи правового регулювання колективних трудових відносин.
Професори К.Н. Гусов і В.Н. Толкунова принципи трудового права
поділяють на три групи:
1) принципи щодо залучення до праці, забезпечення зайнятості й використання робочої сили;
2) принципи високого рівня умов праці та охорони трудових прав;
3) принципи виробничої демократії та розвитку особистості працівника.
У літературі сучасні принципи трудового права інколи поділяються на чотири групи:
1) такі, що виражають політику держави в галузі правового регулювання ринку праці й ефективної зайнятості;
2) що містять керівні засади в галузі встановлення умов праці працівників;
3) що визначають правове регулювання застосування праці працівників;
4) що відображають головні напрями правової політики в галузі охорони здоровя і захисту трудових прав працівників.
Професор В.І.Прокопенко виділяє наступні принципи трудового права України.
- принцип свободи праці;
- принцип рівності в галузі праці;
- принцип договірного характеру праці;
- принцип визначеності трудової функції;
- принцип стабільності трудових відносин;
- принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці;
- принцип безпеки праці;
- принцип участі профспілок і трудових колективів у вирішенні питань, повязаних з умовами праці;
9) принцип вільного обєднання для здійснення захисту своїх прав і свобод;
10) принцип матеріального забезпечення у разі непрацездатності.
Основні принципи трудового права за їх спрямованістю можна поділити на три групи