Польсько-українське співробітництво на сучасному етапі
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?нальних упереджень на державному рівні вже є прикладом для інших народів [3].
3. Особливості розвитку польсько-українського співробітництва
Історично склалося так, що долі українського і польського народів тісно переплелися. Україна була активним учасником радянсько-польського співробітництва. Тісна співпраця обєднувала чимало українських і польських підприємств протягом багатьох років: зокрема київське обєднання “Електронмаш” і польську фірму “Матронекс”, заводи “Ера” і “Мера-Зап” в Польщі і підприємство кранів в Одесі; львівське обєднання “Електрон” і Варшавський завод телевізорів. На території України працювало багато польських фірм з будівництва обєктів соціальної сфери, серед них такі відомі, як “Енергопол” і “Будімекс”. І цей перелік можна було б продовжити. Загалом 250 підприємств СРСР і Польщі мали договори про співробітництво. Спільно вирішувалися деякі проблеми в галузях освіти (університети Києва, Кракова, Львова і Любліна) та науки (науково-дослідні інститути електрозварювання, ядерної фізики, кібернетики, історії та біології)[4, ст 48-49]
Частка України в товарообігу між країнами за часів СРСР становила 30%. В Україні знаходилось 16 різних зовнішньоторгових і виробничих підприємств Польщі. У Львові з метою розширення звязків було створено консульське представництво, Продовольча українсько-польська палата.
Зміни, які відбулися в обох державах наприкінці ХХ століття, спричинили зміни і в цій співпраці. Розпад РЕВ, Варшавського договору, перші демократичні вибори і прихід до влади демократичного уряду сприяли тому, що Польща почала самостійно торувати шлях до нових суспільно-політичних та економічних відносин.
З появою на геополітичному просторі нової Європи незалежної України традиційні взаємини між Українською і Польщею набули якісно нового виміру. Обидві країни обрали шлях розбудови демократичних правових держав з подальшою повною інтеграцією в європейські політичні та економічні структури.
Становлення українсько-польських відносин відбувалося у час міжнародної ізоляції України, коли молода держава активно шукала стратегічних партнерів. Польща продемонструвала виважену та далекоглядну позицію щодо України. Вона стала першою державою, яка визнала незалежну Україну. Це сталося на другий день після референдуму - 2 грудня 1991 року. Незалежність України змінила геополітичне становище Польщі, оскільки вперше за кілька століть на східному її кордоні зявилася потенційно дружня держава [9].
Україна використовує досвід інтеграційного просування Польщі до європейської спільноти. Польські керівники не раз підкреслювали у своїх заявах, що готові підтримати Україну і довели це на практиці. Відомо, що Польща є першопрохідником в плані економічного реформування і її досвід у цьому, а також інвестування можуть бути корисними для України. Став уже крилатим вислів першого Президента Республіки Польща Л.Валенси, що “без незалежної України неможливе існування незалежної Польщі”
В ХХ столітті у розвитку польсько-українських відносин можна виділити кілька етапів:
від проголошення незалежності України і встановлення дипломатичних відносин з Польщею (кінець 1991) до середини 1993 р.;
від 1993 р. до 1995 р.;
з 1996 р. до 2001 р;
з 2001 р. по цей час.
Перший етап ознаменувався активізацією двосторонніх відносин, наслідком чого було підписання Державного договору та низки інших документів, пошуками оптимальних форм розвитку двостороннього співробітництва як на державному так і громадському рівнях. Другий етап відзначився певною стагнацією в розвитку відносин між Українською та Польщею. З 1996 року спостерігається пожвавлення польсько-українських відносин та вихід їх на рівень стратегічного партнерства.
Обєктивні данні підтверджують високий рівень торгово-економічного партнерства між Українською і Польщею. Польська Республіка є одним з головних торгових партнерів нашої держави. Обсяг товарообороту між державами постійно зростає: 1992 р. він становив 285,4 млн. дол., у 1995 р. зріс більше ніж у тричі і становив 1033,4 млн. дол., а вже у 1998 - 1449,1 млн. дол. За даними статистичного управління Польщі, які враховують і неторговий обіг, обсяги торгівлі з Українською 2000 р. становили 1599,6 млн. дол., що на 35% більше ніж у 1995 р. Зокрема, експорт з Польщі зріс на 38%, імпорт з України на 26% (Додаток 1)
Водночас слід зазначити, що справжні обсяги торгівлі є значно більшими, оскільки тут не враховано “човникову” торгівлю.
Традиційними товарами українського експорту були переважно сировина та продукція окремих видів промисловості, зокрема хімічної. Такий стан речей висвітлює всю глибину української кризи, оскільки країна, що має такий рівень індустріалізації, не має права ставати сировинним додатком інших країн. Структуру експорту з України в Польщу показано в Додатку 2.
Імпорт України з Польщі переважно складається з камяного вугілля, устаткування для харчової та електротехнічної промисловості, виробів хімії, товарів широкого вжитку, а також продовольства (Додаток 3) [4, ст 50].
За товарообігом з Українською 2000 р. Польща посіла перше місце серед країн Центральної та Східної Європи та шосте - серед країн світу. А станом на 2004 рік Польща зайняла третє місце серед країн світу, поступаючись тільки Росії та Німеччині та обійшовши США.
Можливості для зростання товарообігу криються у збільшенні поставок з України залізної та марганцевої руд, хімічної продукції. Розширення кооперації виробн