Польська шляхта другої половини XIX століття
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Зміст
Вступ
Розділ І. Імперська політика щодо польської шляхти
1.1 Особливості адміністративно територіального поділу польських земель
1.2 Магнатський стан
1.3 Головні політичні та соціально -економічні аспекти ставлення російського уряду до польської шляхти
Розділ ІІ. Еволюція економічного становища польської шляхти
2.1 Основні риси фільваркового господарства
2.2 Магнатське землеволодіння
2.3 Особливості розвитку шляхетської промисловості
Розділ ІІІ. Польсько-шляхетська культура
3.1 Загальні чинники впливу на формування польсько шляхетської культури
3.2 Досягнення польської інтелігенції в галузі технічних природничих і технічних наук
3.3 Внесок польської інтелігенції у розвиток гуманітарних наук
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Так розпорядилася доля, що на протязі всього свого існування двох держав, історія України та Польщі тісно перепліталася і складала єдиний організм, насамперед з огляду на багатовікове переплетіння історичних доль українців і поляків, розуміння непростих сюжетів їхніх взаємин, які важким тягарем відклалися в свідомості обох народів і подекуди заважають дивитися в майбутнє.
На нашу думку, важливо зосередити увагу на актуальності даної теми, яка полягає у визначенні тогочасного становища польської шляхти для її подальшого розвитку та необхідності розуміння сучасниками історичних коренів політичних та соціально економічних процесів на території тогочасної польської держави.
Ми ставимо за мету зясувати яку політику проводили уряди країн-загарбниць відносно шляхти, виділити основні критерії еволюції економічних відносин польської шляхти та зясувати досягнення польсько-шляхетської культури.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період другої половини ХІХ першої половини ХХ ст.
Якщо вести мову про територіальні межи дослідження, то вони охоплюють території польських земель, які входили до складу Російської, Пруської імперій та Австро-Угорщини.
Як не дивно, незважаючи на давнє сусідство й такі ж давні стосунки, українська історіографія ні в минулому, ні тепер не спромоглася подати власне українську версію польської історії. Праці з окремих проблем історії Польщі писали ще М.1. Костомаров, потім М.С. Грушевський, С. Томашівський та інші знані українські дослідники. У радянські часи було підготовлено посібники з "Історії південних і західних словян", а також, перекладено українською праці деяких російських авторів (О.Я. Манусевича). Але тодішнє ідеологічне й політичне спрямування обмежувало обрії неупередженого погляду на Польщу і польську шляхту, а велика кількість питань ними взагалі обходилася. Що гірше, і радянська, і давня українська література в силу тих чи інших обставин спотворювали минулу дійсність на догоду інтересам національної, класової чи іншої боротьби. Образ поляка в ній неодмінно асоціювався з паном-шляхтичем і загарбником-експлуататором України Така література, на жаль, в більшості закріплювала в свідомості читачів ці стереотипи.
Тут слід згадати загальні праці з історії Польщі, які більш менш висвітлюють проблему польської шляхти, її взаємовідносини з урядами країн. (История Польши. М., 1956. Т. 2; Історія південних та західних словян. К., 1987; Краткая история Польши. С древнейших времён до наших дней. М., 1993; Миллер И. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. М, 1980; Новая история 1640 1870 . М., 1986, Зашкільняк М.Г. Історія Польщі. Львів, 2002).
Важливими також вбачаються праці, обєктом дослідження в яких, стали еволюція економічних відносин польської шляхти та соціальні питання зазначеного періоду (Рутковский Я. Экономическая история Польши. М., 1953; Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго Восточной Европы. М., 1982; Обушенкова Л. Королевство Польское в 1815 1830 гг. Экономическое и социальное развитие. М., 1979; Польша на путях развития и утверждения капитализма: Конец ХVІІІ 60-е гг. ХІХ в. М., 1984;).
Безумовно, кожна з цих розвідок, не являє собою ізольовану характеристику саме зазначеного періоду, а висвітлює, хоча деякі і в меншій мірі історичний розвиток Польщі, а подають загальну всебічну картину подій, що обумовили взаємозалежність суспільно політичних процесів в різних частинах поділеної Польщі.
Проте і в давнину, і сьогодні життя людей, як українців і поляків, так і інших народів ніколи не обмежувалося політичною боротьбою й ідеологічним протистоянням. Більше того, для пересічного українця й поляка вони були питаннями значно менш значними ніж труднощі повсякденного життя і проблеми свого краю. Взаємини між поляками і українцями завжди були набагато різноманітнішими, ніж це може здатися на перший погляд. Не тільки нові політичні реалії - незалежні Україна й Польща в Центрально-Східній Європі та їх роль у формуванні обрисів Старого континенту, а й нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватися в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів на тих. хто живе поряд, ближче чи дещо далі. Образ "ворога" або "неприятеля" повинен поступитися місцем образу "іншого", який є нічим не гірше власного. А щоб так сталося, треба насамперед відкинути й неупереджено подивитися й зрозуміти, як і чим жили ці "інші" впродовж історичних епох, кожна з яких мала свої усталені уявлення, прагнення і пр