Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Міністерство освіти України
Хмельницький національний університет
Реферат
на тему: Політичні і правові ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
Хмельницький 2010
Зміст
Вступ
Кирило-Мефодіївське товариство: передумови виникнення, діяльність, ліквідація
Основні програмні погляди товариства
Значення Кирило-Мефодіївського товариства в розвитку політичної думки XIX століття
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Перша половина XIX ст. для історії держави та права України була періодом відсутності української національної державності і включення земель України як адміністративних одиниць з напівколоніальною адміністрацією до складу Російської та Австрійської імперій. Все це супроводжувалося наступом на її права, нівелюванням її особливостей та державницької памяті. Новий міністр народної освіти граф С. Уваров наполягав на тому, що шлях до процвітання російської держави лежить через зміцнення трьох принципово важливих суспільних основ самодержавства, православя, народності. Поява пропагандистського гасла "народності" означала не що інше як посилення процесу русифікації та новий наступ на права національних меншин.
Всі ці утиски надали поштовх початку національного відродження, зростанню політичної активності громадськості. Вершиною розвитку політичної думки першої половини ХІХ ст. стала політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства.
Фактично у працях кожного історика чи політолога, що вивчає становище української політичної думки у даному періоді, відводиться одне з головних місць політико-правовим ідеям Кирило-Мефодіївського товариства. Оминути дане утворення у контексті становлення української політичної думки неможливо. Діяльність братства достовірно висвітлена у різних публікаціях самих кирило-мефодіївців, а також у працях Олександра Кониського, Сергія Єфремова, Дмитра Багалія, Михайла Грушевського, Михайла Возняка та ін.
Для написання цієї роботи мною використовувались роботи таких вчених: Чижевський Д., Холод В., Кухта Б., Гелей С., Кирилюк Ф. та інших. Їх глибокий аналіз допоміг мені краще зрозуміти становище політичної думки в Україні в даний період та дозволив зробити висновки стосовно позитивних і негативних сторін першої політичної організації української інтелігенції.
Кирило-Мефодіївське товариство: передумови виникнення, діяльність, ліквідація
На початку 40-х років XIX ст. центром українського національно-визвольного руху стає Київ. Студенти і молоді викладачі університету організували тут таємний гурток “Київська молода”, поставивши за мету сприяти розвитку духовних сил української нації та звільненню селян із кріпацтва. [9]
На своїх засіданнях гуртківці обговорювали майбутнє України, вивчали праці французьких філософів-утопістів Сен-Сімона, Фурє, цікавилися процесами відродження сусідніх народів: поляків, чехів, хорватів, сербів, болгарів, словаків, словенців і мріяли “щоб усі словяни стали добрими братами” і “брат з братом обнялися і поговорили слово тихої любові во віки і віки”.
Цей гурток став ідейним та організаційним попередником найбільш відомого українського політичного товариства кінця 40-х років XIX ст. Словянського товариства св. Кирила і Мефодія, більш відомого як Кирило-Мефодіївське товариство (братство).
Товариство виникло в кінці 1845 на початку 1846 року. Його засновниками були:
- Микола Костомаров історик, професор Київського університету.
- Василь Білозерський полтавський учитель.
- Микола Гулак службовець канцелярії Київського генерал-губернатора, дослідник історії права.
Згодом до них приєдналися:
- Пантелеймон Куліш письменник, автор української абетки.
- Тарас Шевченко поет і художник.
- Опанас Маркевич етнограф і фольклорист.
- Іван Посяда педагог.
- Георгії Андрузький поет і публіцист.
- Микола Савич педагог і журналіст.
- Олександр Навроцький поет-перекладач.
- Олександр Тулуб педагог.
- Дмитро Пильчиков педагог.
За винятком Т.Шевченка, М.Костомарова і М.Савича, всі вони були молодими людьми віком від 19 до 25років. [11]
За оцінками дослідників близько 100 осіб підтримували звязки і дружні відносини з членами товариства. Серед членів товариства, на відміну від масонів чи декабристів, не було представників великої родової аристократії, його основу складали вчені, письменники, діти середніх чи дрібних землевласників.
Але можна зауважити, що все ж таки кирило-мефодіївці були спадкоємцями ідей декабристів і, у першу чергу, Товариства обєднаних словян. Це яскраво підтверджує програмний документ кирило-мефодіївців “Книга буття українського народу”, де прямо вказується на Товариство обєднаних словян як на свого ідейного попередника, бо воно теж мало на меті повалення самодержавства, ліквідувати кріпосництво й обєднати всі словянські народи в одну федерацію.
Кирило-Мефодіївське товариство фактично не встигло розпочати активної роботи і проіснувало, за оцінками істориків, не більше пятнадцяти місяців, встигнувши підготувати лише ряд програмних документів і визначити основні цілі і завдання своєї діяльності.
Усю його роботу можна поділити по таких напрямк?/p>