Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Зміст
1. Люблінська унія 1596 р. та її наслідки для українських земель
2. Соціально-економічний розвиток України в XVI І пол. XVII ст.
3. Берестейська церковна унія 1596 р
4. Запорізька Січ та її громадсько-політичний устрій
5. Перші козацько-селянські повстання наприкінці XVI на початку XVII ст.
6. Понятійний апарат
Література
1. Люблінська унія 1596 р. та її наслідки для українських земель
Висвітлювати це питання необхідно з того, що Люблінська унія була зумовлена такими основними чинниками:
тривалим досвідом Литовсько-Польських союзів XIVXV ст. (Кревська унія 1385 р., Вільненська унія 1401 р., Городельська унія 1413 р.);
загрозою з боку Московського князівства та Кримського ханства;
династичними звязками між Литвою і Польщею;
прагненням української шляхти здобути права, якими користувались польські шляхтичі (наприклад, не сплачувати деякі податки); обмежити утиски з боку великих феодалів (магнатів, князів, панів) та місцевих великокнязівських намісників.
У січні 1569 р., знекровлена Лівонською війною з Московською державою, Литва була змушена піти на участь у спільному польсько-литовському сеймі, який мав винести остаточне рішення щодо включення Литовської держави до складу Польщі. Люблінський сейм тривав протягом першої половини року і тільки 1 липня 1569 р. було підписано акт про унію.
Студенти повинні знати основний зміст унії:
Польща і Литва обєдналися в єдину державу Річ Посполиту;
майже всі українські землі ввійшли до складу Польщі;
державу очолював король, обраний на спільному сеймі;
встановлювалися єдиний сейм і сенат, які мали збиратися у Варшаві;
держава здійснювала єдину зовнішню політику, мала спільну монету;
польські феодали могли мати землю в Литві, а литовські в Польщі;
державною релігією ставав католицизм;
Литва зберігала обмежену автономію (мала окремий уряд, печатку, герб, адміністрацію, суд, закони, військо).
Треба відмітити, що після укладення унії українські землі у складі Королівства Польського поділилися на шість воєводств: Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Брацлавське, Київське. У 1635 р. було створене Чернігівське воєводство. Управляли ними воєводи з дуже великими повноваженнями. На території колишніх литовських земель продовжували діяти Литовські статути, попередня система судочинства, руська мова як урядова.
Отже, важливо підкреслити, що Люблінська унія була здійснена польськими феодалами за активної допомоги литовських, українських і білоруських шляхтичів, які з метою задоволення своїх інтересів зрадили батьківщину. Негативними наслідками унії були: посилення польської експансії на етнічні українські землі, остаточне закріпачення селян, руйнівний наступ католицизму, насильницька полонізація, наростання соціальної напруги.
2. Соціально-економічний розвиток України в XVI І пол. XVII ст.
У другій пол. XVI першій пол. XVII ст., незважаючи на розєднаність різних частин України і тяжкий іноземний гніт, на українських землях зростали продуктивні сили в сільському господарстві, розвивалося ремесло, зароджувалося мануфактурне виробництво, поглиблювався поділ праці між містом і селом, розширювалися товарно-грошові відносини, посилювалася експлуатація селянських мас.
Доцільно звернути увагу на такі особливості розвитку:
а) ремесел і промислів:
збільшувалася кількість ремісників і ремісничих спеціальностей як у містах, так і в селах;
найбільшого розвитку вони досягли у Східній Галичині і на Волині;
у Руському воєводстві діяли соляні промисли;
при шляхетських маєтках, фільварках засновувалися різноманітні промислові підприємства з переробки сільгосппродуктів та корисних копалин;
в містах створювалися підприємства, в яких поряд з кріпаками працювали вільнонаймані робітники;
поступово з простого товарного виробництва виростали мануфактури (ливарні, гути, папірні та ін.);
б) міст:
розвиток ремесла й товарного обігу призвів до збільшення кількості міського населення;
зростали старі міста, виникали нові (у 40 роки XVII ст. в Україні існувало близько 1000 міст і містечок);
серед міського населення дедалі більше посилилося соціальне розшарування;
ряд міст мали Магдебурзьке право;
в) сільського господарства:
зростав попит на хліб та інші сільгосппродукти;
шляхтичі зміцнювали свої власні господарства фільварки;
виросла кількість малоземельних і безземельних селян 35 %, з половинним наділом 40%;
завершився процес прикріплення селян до землі, перетворення їх на власність феодала (кріпосне право було остаточно юридично оформлено в 1588 р.);
магнати й шляхтичі захоплювали південні й східні українські землі, засновували фільварки і намагалися закріпачити місцеве населення.
3. Берестейська церковна унія 1596 р.
Відповідь на цю проблему студенти повинні почати з переліку обставин, що привели до появи Берестейської унії. Це форсований наступ католицизму на українські землі, кризовий стан православної церкви, популярність ідей уніатства в Речі Посполитій, егоїстичні інтереси вищої церковної ієрархії православної церкви. Треба підкреслити, що крім усіх обставин, зявилися інші чинники, які підштовхнули активізацію уніатського руху.
По-перше, намагаючись захиститися від Реформації, польський король дозволив єзуїтам розгорнути свою діяльність у Польщі і Литві. В наслідок цього Річ Посполита за корот