Geum.ru

Поліпшення фінансово-господарської діяльності за рахунок зменшення впливу фінансових ризиків

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

°л формування прибутку і темпи подальшого розвитку.

  • Економічність управління ризиками. Витрати підприємства на нейтралізацію відповідного фінансового ризику не повинні перевищувати суму можливих фінансових збитків по ньому навіть при максимальній ймовірності настання ризикового випадку.
  • Врахування фактору часу в управлінні ризиками. Чим довший період здійснення фінансових операцій, тим ширший діапазон супутніх їй фінансових ризиків, тим менша можливість забезпечити нейтралізацію їх негативних фінансових наслідків за критерієм економічності управління ризиками.
  • Врахування стратегії підприємства в процесі управління ризиками. Система управління фінансовими ризиками повинна базуватися на загальних принципах, критеріях і підходах, що відповідають обраній підприємством стратегії розвитку.
  • Врахування можливості передачі ризиків.

    • З урахуванням розглянутих принципів на підприємстві формують спеціальну політику управління фінансовими ризиками [2, с.213-216].

     

    1.4 Політика управління фінансовими ризиками

     

    Політика управління фінансовими ризиками є складовою загальної фінансової стратегії підприємства і полягає у розробці цілої системи заходів з виявлення фінансових ризиків, оцінювання рівня їх концентрації та імовірності виникнення, попередження небажаних наслідків ризикових подій та компенсації понесених втрат.

    Послідовність розробки політики управління ризиками відображено на рисунку 1.5 [9, с.364].

     

    Рисунок 1.5 - Послідовність розробки політики управління ризиками

     

    Ідентифікація окремих видів ризиків повязаних з фінансовою діяльністю підприємства. Процес ідентифікації здійснюються за наступними трьома етапами:

    1. в розрізі кожного напряму фінансової діяльності (окремих видів фінансових операцій) визначають властиві їм зовнішні (систематичні) види фінансових ризиків;
    2. визначається перелік внутрішніх (несистематичних) фінансових ризиків, які властиві окремим видам фінансової діяльності, або намічених фінансових операцій підприємства (ризик зниження фінансової стабільності, ризик неплатоспроможності, структурний ризик, кредитний ризик);
    3. формується загальний портфель фінансових ризиків, що повязані з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства.

    Метою встановлення основних факторів впливу на рівень фінансових ризиків є виявлення рівня керованості окремих видів фінансових ризиків, а також визначення шляхів можливої нейтралізації їх негативних наслідків. Фактори впливу на рівень фінансових ризиків поділяють на обєктивні (фактори зовнішнього характеру) і субєктивні (фактори внутрішнього характеру).

    До обєктивних факторів належать:

    1. рівень економічного розвитку країни;
    2. характер державного регулювання фінансової діяльності підприємства;
    3. темпи інфляції в країні;
    4. конюнктура попиту і пропозиції на фінансовому ринку;
    5. рівень конкуренції в окремих сегментах фінансового ринку;
    6. рівень криміногенної ситуації в країні (регіоні);
    7. фактори форс-мажорної групи.

    До субєктивних факторів належать:

    1. основні параметри фінансової стратегії підприємства;
    2. фінансовий менталітет власників і менеджерів в політиці допустимих ризиків;
    3. розмір власного капіталу підприємства;
    4. структура використовуваного капіталу;
    5. склад використовуваних активів;
    6. характер використовуваних фінансових інструментів при здійсненні окремих фінансових операцій;
    7. достатність використовуваної інформаційної бази фінансового менеджменту;
    8. характеристика партнерів по фінансовим операціям;
    9. рівень кваліфікації фінансових менеджерів.

    Вибір конкретних методів оцінки ймовірності виникнення окремих видів ризику визначається наступними факторами:

    1. видом фінансового ризику;
    2. повнотою і достовірністю інформаційної бази, сформованої для оцінки рівня ймовірності різних фінансових ризиків;
    3. рівнем кваліфікації фінансових менеджерів (ризик-менеджерів), що здійснюють оцінку;
    4. технічною і програмною озброєністю фінансових менеджерів; можливістю використання сучасних компютерних технологій проведення такої оцінки;
    5. можливістю залучення до оцінки складних фінансових ризиків кваліфікованих експертів та ін. [2, с.217, 220, 223-224].

    Оцінка можливих фінансових втрат, повязаних з окремими ризиками, залежить від характеру фінансових операцій, що здійснюються, обсягу задіяних в них активів (капіталу) і рівнем коливання доходів при відповідних їм фінансових ризиках.

    За рівнем можливих фінансових втрат, повязаних з окремими фінансовими ризиками, виділяють чотири групи фінансових операцій:

    а) безризикові фінансові операції, за якими можливі фінансові втрати не прогнозуються. До таких фінансових операцій, наприклад, може бути віднесено хеджування (один з видів біржових операцій), придбання короткострокових державних облігацій (при низьких темпах інфляції) і деякі інші (в цьому випадку фінансові втрати = 0);

    б) фінансові операції з прийнятним рівнем втрат. Критерієм такого рівня є можливість фінансових втрат в розмірі розрахункової суми чистого прибутку за операцією, що розглядається (в цьому випадку фінансові втрати ? суми розрахункового чистого прибутку);

    в) фінансові операції з критичним рівнем втрат. Критерієм такого рівня є можливість фінансових втрат в розмірі розрахункової суми валового доходу за операцією, що роз?/p>