Показники стану і використання оборотних засобів

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

?ваності15,9777,395- 8,582

Аналізуючи розраховані показники, можна зробити висновок, що майновий стан підприємства в цілому є задовільним. У динаміці зросла частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах та частка оборотних виробничих фондів в активах. Щоправда дещо збільшилась частка зношених основних засобів у загальній їх вартості. Коефіцієнт мобільності на кінець року зріс на 1,281 порівняно з початком року.

Ділова активність підприємства у динаміці знизилась. Зменшились кількість чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи (оборотність активів); кількість виручки від реалізації продукції, що припадає на одиницю виробничих фондів (фондовіддача); кількість виручки від реалізації на одиницю оборотних коштів; кількість чистої виручки від реалізації продукції на одиницю власного капіталу (коефіцієнт оборотності власного капіталу) тощо. Збільшився період одного обороту запасів, період погашення кредиторської заборгованості та період операційного циклу. Зменшення цих показників у динаміці є негативним явищем.

Показники рентабельності по підприємству в динаміці зросли, надто рентабельність продукції, яка зросла у півтора рази. Зменшились період окупності капіталу (період, за який кошти, інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком) та період окупності власного капіталу (період, за який власний капітал буде компенсований чистим прибутком). Це непогана тенденція.

Щодо показників фінансової стійкості, то величина власних оборотних засобів (робочий капітал) зросла. Це говорить про те, що підприємство не лише здатне сплатити власні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності. Маневреність робочого капіталу (частка запасів у власних обігових коштах) збільшилась, що не дуже добре. Коефіцієнт забезпечення власними коштами зменшився, тобто зменшився рівень забезпеченості запасів, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Це також не є позитивною тенденцією.

Показники фінансової незалежності зменшились в динаміці, проте вони на досить непоганому рівні. Тобто підприємство має змогу виконувати зовнішні зобовязання за рахунок власних коштів, не залежить від довгострокових зобовязань та є фінансово стійким.

Щодо показників платоспроможності, то коефіцієнт покриття, що показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобовязань, хоч і зменшився в динаміці, проте є більшим за одиницю. Це говорить про те, що підприємство має достатню кількість оборотних коштів для погашення своїх боргів протягом року. Коефіцієнт швидкої ліквідності, хоч і зменшився в динаміці, проте знаходиться на досить високому рівні, тобто підприємство здатне розраховуватись за першочерговими зобовязаннями за рахунок найбільш ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на дуже низькому рівні. Підприємство нездатне негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості на високому рівні, це говорить про те, що підприємство здатне розраховуватись з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

 

2.2 Структура оборотних засобів

 

Структура оборотних коштів це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

На кожному конкретному підприємстві склад і структура оборотних активів є різними і залежать від типу виробництва, складу витрат на виробництво продукції що виготовляється, матеріально технічного постачання тощо. Стан, склад та структура оборотних активів є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства. Організація оборотних активів справляє значний вплив на ефективність роботи підприємства.

Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків.

Якщо розглядати структуру оборотних коштів в окремих галузях промисловості, то слід зазначити, що у вугільній промисловості значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів. Це пояснюється відносно великими підготовчими витратами, що передують видобутку корисних копалин (планування майбутніх розробок, розкривні роботи, облаштування шахт та інші).

У легкій і харчовій промисловості характерною особливістю є значна матеріаломісткість продукції. Отже, високою є питома вага оборотних коштів у запасах сировини й основних матеріалів.

Машинобудування та металообробка відрізняються значною трудомісткістю, складністю виробничих процесів, значною тривалістю виготовлення продукції. У цій галузі висока питома вага оборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво.

У нафтохімічній промисловості високою є частка оборотних коштів, вкладених у відвантажені товари. Це пояснюється тим, що технологічно процеси в цій галузі нетривалі і значна частина виготовленого продукту перебуває на шляху до споживача.

Підвищення частки дебіторської заборгованості свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотного капіталу. Але такі зміни є негативними, якщо вони відбуваються на фоні скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні скорочення обсягу виробництва.