Поетична творчість Юрія Клена
Дипломная работа - Литература
Другие дипломы по предмету Литература
?ецтво. Всі "ночі й дні" коханої " дивним сяйвом заясніли і заспішили нас, мов крила білі":
Бо серед скель в похмурій тишині
Своїх терцин холодні діаманти
Тобі випітав у шату темний Данте. [с. 70]
Концепція краси як головна для неокласичного світогляду втілилась у диптисі "Антоній і Клеопатра", в основу якого лягла "синтагматична пара "жертва Палладі жертва красі", яка генерувала думку, що вірність красі має більшу цінність, ніж вірність Палладі [3:2].
Перший романтичний вірш поета "Антоній" цілковито будувався на "парадигматичному звязку "кохання-смерть" і утверджував думку, що через кохання Антоній програв війну" [3:2]. Після нищівної поразки, Клеопатра не покидає свого коханого і гине разом з ним.
Настрій сонету сумний і трагічний, але пронизаний світлою величчю любові, яка не терпить зради:
І в бурі пристрасті, жаги й одчаю
В її знеможених руках
Шаленства прапор полумям замає
Й горітиме в віках [с. 32]
Сонетний диптих "Цезар і Клеопатра", у якому осмислено історію кохання Клеопатри і Гая Юлія Цезаря, сповнений іншим настроєм: кохання змальована як двобій, битва двох сил:
Схрестились їхні погляди в двобої.
Рожевий усміх, лотос і алое
І сонна тиша в серці зацвіла [с. 33]
Цезар покорив Клеопатру своєю мужністю воїна, він нагадував їй минулу славу Риму:
У тумані осяяний виплив Рим
І слава, що її в вінку із лілій
Колись вікам трубитиме Вергілій
Поглянув він неначе і безсила,
Цариця мовчки голову схилила. [с. 33]
Образи Цезаря і Клеопатри можна інтерпретувати і як традиційні, тобто історичні факти античної історії, і як ті, що мають прихований зміст. Клеопатра була "з трояндами в волоссі, в білим строї". За свідченням Плутарха, єгипетська цариця зявилась перед Антонієм у шатах Афродіти. Як відомо, Афродіта народилась з білосніжного шумовиння морських хвиль, саме тому вона в білих шатах. Цезаря змальовано в чорно-червоних тонах, що дозволяє припустити, що образ Клеопатри уособлює Україну в білосніжному вбранні, а Цезар-поневолювача, радянський імперський режим, перед яким їй довелося схилити покірно голову.
Серед алегоричних образів світової літератури, що уособлюють "метафоричні позначення сутностей життя, що закріпилося за антропоністами, загальними і власними назвами"[49:110], цікавим є образ Жанни ДАрк, що перекинув міст із романського середньовіччя до української сучасності. Серед жіночих образів Жанна дАрк вирізняється, тим, що в уяві автора вона не є втаємниченим образом як Беатріче, Мелісандра, Клеопатра.
М. Богач зауважує: "Він хоч і проступав з перших рядків з "золотих полів Шампані", однак поступово набував відтінку специфічно-української метакультури, де Юрій Клен в конкретному історичному образі реалізує потребу адекватної відповіді українства, позбавленого державотворчої волі, на суворий виклик історії: "Чи прискаче в зелені луги Рятівниця, незаймана діва? Бо забракло мужської снаги Україні, господнього гніву". В даному разі головним критерієм "вічної жіночності" автор виводить попри (фізичну) цнотливість елемент героїчної етики, що має компенсувати рабську психологію так званого мало росіянізму, згуртувати дезорієнтований народ на оборону власної гідності.
Юрій Клен сподівався у спаралізованому національному Життєпросторі на появу української Жанни дАрк [12:15]
Юрій Клен змальовує Жанну ДАрк дещо з біблійним відтінком, то як поводиря, пастиря:
"Ти, яка пасла отари,
Геть іди від мрійних меж!
За собою, наче хмари,
Збройні сили поведи" [с. 42]
то як позначену богом Діву Марію:
Слухай Божого наказу:
Ти, яка в житті своїм
Не кохала ще ні разу,
Покохаєш битви дим.
Не селянку просту Жанну,
Що не вміє вести рать,
Наче на Пречисту Панну,
Сходить грізна благодать. [с. 42]
Її образ як воїтельки змальовано в контрасті "білий лицар на чорному коні". Саме такої воїтельки, на думку автора, потребує зараз Україна,
бо забракло мужської снаги
у країні Господнього гніва. [с. 46]
Як зауважує А. Мединська, "Жанна дАрк образ, у який поетом вкладено ідею справжнього народного правителя, без користолюбства й гордині що дбає про кращу доллю" [49:112].
З образами провансальських трубадурів Бернара де Вентадура, Бертрана де Борна, Жоффруа Роселя повязані твори, що утворили цикл "Прованс". Для Юрія Клена "це давня область Південної Франції колиска сучасної європейської лірики" [17:54]. Ліричний герой Юрія Клена намагається зрозуміти життя, світову культуру, природу людини і світу через долі, філософський і культурологічний світогляд трубадурів. "Християнська література дає нам два основних типи образів, - зазначає С. Тачев, - це картина світу, який взятий з кінця, перевернута в фантазії і освітлена ідеєю Страшного Суду (Апокаліпсис), (тьма наступних апокрифічних і канонічних видінь), і історія життя, страждань смерті і воскресіння Христа"[22:99-100]. Ці два типи активно функціонують, переосмислюються в модерні стичній літературі, набуваючи метафізичних чи містичних рис. У творчій спадщині неокласиків вони, однак, не позначені виразно модерністичною харизмом.
Біблійні образи, сюжети і мотиви примножують культу?/p>