Подготовка к экзамену по МИ
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?ормації за неймовірно короткий час, мультимедійні системи здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, що впливає на суспільні процеси в світі.
Кожна держава розглядає глобальні проблеми через призму своїх національних інтересів. Наприклад, для країн Латинської Америки та Карибського регіону проблема розвитку інфраструктури комунікацій є важливою і актуальною, в той же час в країнах Північної Америки, Західної та Північної Європи ця проблема є завершеною. Таким чином на міжнародних форумах, в міжнародних організаціях та інших міжнародних інституціях розробляються лише загальні принципи сприйняття глобальних проблем. Тобто держави узгоджують свої інтереси: одні надають можливості для розвитку цієї галузі, а інші просто розвивають цю галузь у себе. Таким чином забезпечується рівномірний розвиток комунікацій у всьому суспільстві, у всіх країнах.
4) Ще один аспект інформації як глобальної проблеми полягає у тому, що глобальні проблеми міжнародного співтовариства мають завжди як складову і проблему комунікацій. До таких глобальних проблем відносять на сьогодні врегулювання міжнародних конфліктів, підтримання миру і безпеки у світі, проблему голоду, проблема захисту навколишнього середовища, проблема біжинців, проблема стихійних лих та епідемій. І звичайно інформація є складовою таких глобальних проблем, як розподіл сировинних, продовольчих, енергетичних ресурсів та розподіл інформаційних ресурсів, проблеми демографії. Жодна з цих проблем не може бути вирішена без збору та аналізу інформації по цій проблемі, а це є прерогативою процесу комунікацій.
5) Інформація за останній час сприяла тому, що нагальні проблеми стають у центрі уваги міжнародного співтовариства у звязку з миттєвим обігом інформації. Таким чином зявляється можливість швидше мобілізувати ресурси усього міжнародного співтовариства і допомогти постраждалим.
6) Інформаційна криза.
Виявляється у таких моментах:
а) існує протиріччя між обмеженими можливостями людини по переробці інформації і світовими інформаційними потоками;
б) виробництво значної кількості надлишкової інформації, що обмежує доступ до корисної інформації;
в) порушення цілісності інформаційної системи внаслідок приватних, відомчих і регіональних інтересів.
Інформаційна криза супроводжується інформаційним голодом, що став характерним для усієї світової спільноти. Інформаційна криза може розглядатися тільки у контексті міжнародних, соціальних і економічних відносин.
Серед нормативних документів, за якими здійснюються міжнародні інформаційні відносини можна визначити документи, які забороняють розповсюдження інформації (вони є обовязковими до виконання усіма країнами-членами ООН і вони входять до національного законодавства кожної держави). До таких документів належать:
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 110 частина 2 від 3.11.1947 засудження пропаганди агресивних війн;
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, ст.20 заборона законом пропаганди агресії та насильства;
- Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1972 року заборона пропаганди расової вищості;
- Загальна декларація прав людини (1948 р.), ст.19 (законспектувати частини 1 і 2)
- Конвенція про авторське право (Україна приєдналася до неї у 1995 році).
Але міжнародні документи ООН можуть носити як зобовязуючий, так і рекомендаційний характер. Якщо порушується зобовязуючий документ, то на державу накладаються штрафні санкції, в основному політичні і економічні. У випадку порушення рекомендаційного документу, держава може відчути на собі моральний або політичний тиск інших держав. Тобто рекомендаційні документи створюються для того, щоб держава створила певні положення в національному законодавстві.
Теорія інформаційної цивілізації. Загальні положення.
Глобальна роль інформації привела до появи в суспільстві концепції інформаційної цивілізації. У звязку з цим 3 тисячоліття називають тисячоліттям становлення інформаційної цивілізації і визначають характеристики інформаційного суспільства.
Автори, що розглядали інформаційне суспільство: Збігнев Бжезинський, Махлюен, Понятовський, Тофлер, Масуда, Белл.
Вони розглядали ІС як новий рівень в історії людства і основні цілі нової концепції визначали дуже чітко:
1) створення єдиної компютеризованої нації;
2) глобалізм інформаційного простору;
3) розвиток комунікаційних мереж;
4) вільний потік інформації незважаючи на кордони держав.
З точки зору розвитку суспільства, в даній характеристиці існують положення, які зараз здаються неможливими (наприклад створення єдиної компютеризованої нації вважається утопічним). Справа в тому, що створення інформаційної цивілізації залежить не лише від дослідників, а і від самого суспільства. Зараз кожен із індивідуумів визначає для себе рівень насичення інформацією: чи побутовий (на рівні мильних опер), чи спеціалізований. І звичайно не можна заставити всіх користуватися інформацією на спеціалізованому рівні.
Однак вже зараз певні положення цієї концепції починають реалізовуватись. Так в японський дослідник Масуда розробив "План інформаційного суспільства національна мета Японії до 2000 року". На цей план було асигновано десятки млрд. доларів, і Японія реалізувала його майже повністю (крім створення регіональної системи життєдіяльності людини). Компо?/p>