Повстання під керівництвом Роберта Кета
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?осіб у капіталістичних фермерів, у той час як значна частина селян ставала безземельними батраками й малоземельними власниками, напівселянами-напівпролетарями. До кінця XVI ст. в Англії вже утворився клас багатих для того часу капіталістичних фермерів
2. Політичні передумови
Мануфактурні підприємства й фермерські господарства в XVI в. не могли використати всіх зігнаних з землі селян й в Англії утворилася маса безробітних жебраків і бурлак. Тюдори стали видавати жорстокі закони проти них, які назвалися "кривавим законодавством проти експропрійованих".
Генріх VIII дозволив збирати милостиню тільки старим і не здатним до праці злиденним, а працездатних бурлак наказав бичувати й після цього брати з них клятвене зобовязання повернутися в рідні місця й "прийнятися за працю". Якщо ж паупер після першого покарання буде затриманий другий раз, його повинні були бичувати й, крім того, відрізати половину вуха, а якщо він буде затриманий втретє стратити його як злочинця. В 1547 р. король Едуард VI (1547-1553) наказав того, хто ухиляється від роботи від роботи безробітного віддати в рабство тому, хто донесе владі, що той є бурлакою. Хазяїн мав право батогами примушувати паупера-раба до всякої роботи, продати, заповісти його в спадщину й т.д. Паупер-раба за самовільний відхід від хазяїна в перший раз засуджували на довічне рабство й таврували його, випалюючи на щоці або чолі слово (раб), за другий пагін ставили йому на особі друге клеймо, а у випадку пагона втретє його стратили як державного злочинця.
Ці "криваві закони" повинні були запобігти небезпеці повстання експропрійованих, забезпечити приплив робочої сили в промисловість і сільське господарство, а також підкорити селян і ремісників ще недавно самостійних дрібних хазяїв новому й незвичному для них режиму найманої праці й виховати з них слухняних робітників, що безмовно несуть гне капіталістичної експлуатації.
"Революція цін" знизила реальну заробітну плату робітників і сприяла збагаченню капіталістів і фермерів, а масова експропріація селян і занепад дрібнотоварного виробництва ремісників (особливо помітні в сукнарстві) в XVI ст. змушували безліч позбавлених засобів до існування людей дешево продавати свою робочу силу. Але заробітна плата робітників знижувалася й королівськими законами про найману працю. Відповідно до статуту про підмайстрів, виданому в 1563 р. Єлизаветою I (15581603), усякий у віці від 20 до 60 років, що не має певних занять, був зобовязаний працювати в того хазяїна, що побажає його найняти. До закінчення контракту про найм йому заборонялося кидати роботу, а тривалість робочого дня встановлювалася від зорі до зорі. Розмір заробітної плати повинні були визначати світові судді в графствах (тобто представники інтересів наймачів) відповідно до часу року й місцевих цін на товари. З 70-х років створювалися богадільні, робітні й виправні будинки, у яких бідняків і бурлак змушували трудитися.
Заробітна плата мануфактурних робітників в Англії була дуже низкою - кілька пенсів у день, а робітником сільських мануфактур, що мали звичайно невелике селянське господарство, платили ще менше. Частина заробітної плати видавалася товарами, що дозволяло підприємцеві ще знижувати заробітну плату своїх робітників. У великих мануфактурах починав застосовуватися жіноча й дитяча праця. У селі фермери підвищували ціни на продукти свого виробництва й тим самим перекладали на трудящих частину високої ренти, що сплачується ними лендлордам. Все це привело до того, що реальна заробітна плата робітників в 1600 р. становила близько 47 % реальної заробітної плати 1500 р.
3. Початок та хід повстання під керівництвом Роберта Кета. Програма повсталих
При зазначених вище економічних і соціальних змінах в Англії XVI ст. панував феодальний лад, і капіталістичне виробництво розвивалося лише як новий уклад. Більша частина землі залишалася феодальною власністю, і основна маса селян перебувала на положенні феодально залежних власників землі у дворян.
У таких умовах питання про те, який клас й який образ буде знищувати середньовічні аграрні відносини й створювати вільну від феодальних обмежень буржуазну власність на землю або нове дворянство в союзі з буржуазією, або селянство, вирішувався в гострій класовій боротьбі. Англійські селяни активно виступали проти феодального гніта й обгороджень. В 1536-1537 р. у графствах Лінкольншир і Йоркшир відбувалися великі масові хвилювання; основною рушійною силою повсталих були селяни, які боролися проти обгороджень, підвищення рент, руйнування сіл і реформації церкви.
Влітку 1549 р. почалося найбільш значне після повстання Уота Тайлера селянський виступ, що охопив графства Девоншир і Корнуолл (Південно-Західна Англія), а також графства, Норфолк і Сеффолк район інтенсивних обгороджень у Східній Англії. У містечку Уіндом (Норфолк) селяни зламали огорожі, зведені місцевим лордом, і незабаром більша частина графства була охоплена повстанням. До нього приєдналося багато пауперів, ремісників, заможних селян і навіть частина дрібних і середніх дворян, що розраховували використати повстання в боротьбі із земельною аристократією. На чолі повсталих устали дрібний дворянин Роберт Кет і його брат Вільям. Роберт Кет повів збройні загони селян до столиці графства, великому економічному центру Східної Англії місту Норичу, але після того, як міська влада не пустили їх у Норич, що повстали отаборилися в лісі, недалеко від міста, на Маусхолд