Пластикові картки - сучасний платіжний інструмент
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
ня системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі мала запрацювати система масових розрахунків населення з використанням пластикових карток. Розробку системи міжбанківських розрахунків, яка називається "Системою електронних платежів", або СЕП, здійснював Національний банк України.
Юридичним підґрунтям для створення СЕП стали постанови Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" від 25.06.1993 року та "Про заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні" від 23.12.1993 року. Нині шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків регулюються за допомогою інструкції "Про міжбанківські розрахунки в Україні", затвердженої постановою Правління НБУ № 621 від 27.12.1999 року.
Уже понад 7 років система електронних платежів успішно виконує покладені на неї функції вітчизняної платіжної системи. Упродовж цього часу спостерігається тенденція до зростання загального обсягу платежів. Якщо у 1994 році загальна кількість виконаних платежів становила 31 млн. трансакцій на загальну суму 48 млрд. грн., то у 2000 році відповідно 106 млн. трансакцій на 964 млрд. грн.
Переваги електронної системи платежів очевидні, але є й певні вади щодо її використання. Основна з них централізація розрахунків у головних офісах комерційних банків і у центральній розрахунковій палаті Нацбанку України, які розташовані у Києві. Якщо в 1994 році за незалежним коррахунком, відкритим у регіональних розрахункових палатах, працювали 98% банківських установ, то на початок 2001 року їхня кількість зменшилася до 17%. Отже, розрахунки між субєктами господарської діяльності, які розташовані в межах області, району або міста та обслуговуються в різних банках, здійснюються у м. Києві. З цієї причини на кілька годин затримуються платежі між господарствами регіонів, що негативно впливає на їх фінансовий стан.
Після того, як за допомогою СЕП були розвязані певні проблеми здійснення платежів на міжбанківському рівні, комерційні банки перейшли до наступного етапу впровадження електронних засобів обслуговування юридичних осіб за системою "клієнт банк". Ця система необхідна передусім клієнтам, які перебувають на значній відстані від банку, що їх обслуговує, або мають велику кількість платіжних документів.
Створені в Україні нові платіжні системи зорієнтовані, в основному, на задоволення потреб держави, корпоративних клієнтів і самих банків. Щодо обслуговування населення за допомогою електронних грошей, то банківська система України відстає від світового рівня, що негативно позначається на стані грошового обігу та його структурі. Питома вага готівкового обігу в країні становить майже 40%, а вартість підтримки Національним банком готівково-грошового обігу не менш як 120 млн. грн. щорічно. Отже, зменшення кількості готівки в обігу на 2025% за рахунок впровадження пластикових карток може дати близько 2530 млн. грн. економії державних коштів.
У прискоренні розвитку процесу переходу до системи електронного обігу грошей повинне бути зацікавлене усе суспільство. Насамперед треба ухвалити закон, який би визначив правовий статус електронних грошей, прирівняв ці гроші до будь-яких інших форм, виключаючи дискримінацію зазначеного платіжного засобу, установив би відповідальність за порушення у сфері електронних грошей та середовищі їх апробації. Необхідні суспільству й інші закони щодо регулювання взаємовідносин банків і клієнтів з використання електронних грошей, встановлення заохочень та пільг для усіх учасників створення та поширення новітніх платіжних систем [4, 134-146].
Велику роль при цьому відіграватимуть банки, які є основою для побудови системи грошового обігу та його регулювання. Тому всі банки повинні брати активну участь у впровадженні електронної системи розрахунків населення, створити новий тип банківського виробництва, який буде зорієнтований переважно на електронну форму грошей, аби максимально задовольняти потреби кожної особи у цій сфері.
2. БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ, ЗДІЙСНЮВАНІ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРТОК
Засобом масових платежів населення за товари й послуги за допомогою електронної системи грошового обігу є використання пластикових карток. Пластикова картка це загальний термін, яким називають усі види карток, котрі можуть відрізнятись технічними можливостями, призначенням та видами наданих послуг. Пластикова картка це ключ клієнта для отримання послуг, покупки товару за безготівковим розрахунком або отримання своїх грошей, які зберігаються у банку.
В Україні є три напрями впровадження платіжних карткових систем для розрахунків із фізичними особами:
- міжнародні платіжні системи;
- внутрішні міжбанківські та локальні системи, впроваджені вітчизняними банками;
- Національна система масових електронних платежів (надалі НСМЕП).
З огляду на те, що вітчизняний ринок платіжних карток в Україні не розвинений, численні міжнародні платіжні організації прагнуть заповнити йогові своїми пластиковими картками. Розвиток платіжних карток в Україні бере свій початок із вересня 1996 року, коли Приватбанк випустив першу вітчизняну картку міжнародної системиVISA International. Повноправними членами міжнародних платіжних систем українські банки стали з 1997 року. Динаміка цього виду послуг перевершила найсміливіші очікування.
Нині у нашій країні 22 банки співпрацюють з системи VISA International та системи GUROY International і близько 50 банків діють на правах аге