Планування продуктивності праці
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? зовнішніх кооперованих постачань, змінах в цінах на сировину, матеріали, устаткування, готову продукцію.
Продуктивність праці, вимірювана за реалізованою продукцією, багато в чому визначається причинами, що не залежать від діяльності підприємства.
Метод нормативної вартості обробки. Сутність методу в тому, що для оцінки обсягу продукції приймається не оптова ціна, а тільки та її частина, що умовно характеризує витрати живої праці на випуск одиниці продукції, а саме: заробітна плата основних виробничих робітників з нарахуваннями; цехові витрати; загальнозаводські витрати.
Таким чином, у нормативній вартості обробки частка уречевленої праці значно менша, ніж у валовій продукції, вона більш точно визначає витрати, що залежать від діяльності підприємства, і не підвладна факторам, що спотворюють величину валової продукції.
Недоліки методу:
- цей показник не враховує додаткового продукту, тобто прибутку, який створюється живою працею;
- він не завжди відбиває дійсну зміну продуктивності праці через невідповідність фактичної трудомісткості продукції і фактичної собівартості;
- нормативна вартість обробки, як правило, збільшує темп зростання продуктивності в порівнянні з показником валової продукції.
Вимір продуктивності праці за показником чистої продукції. Чиста продукція це вартість продукції в оптових цінах підприємства за винятком матеріальних витрат виробництва. Чиста продукція це сума заробітної плати і прибутку підприємства.
Переваги методу:
- чиста продукція враховує тільки ту частину вартості продукції, що є результатом роботи даного підприємства;
- показник чистої продукції вільний від повторного рахунку;
- він дає можливість точно порівняти співвідношення між зростанням продуктивності праці та середньої заробітної плати;
- показник чистої продукції забезпечує порівнянність продуктивності праці на всіх рівнях суспільного виробництва від підприємства до економіки в цілому.
Різновидами чистої продукції є умовно-чиста і нормативно-чиста продукція.
Показник умовно-чистої продукції застосовується у сфері промисловості з високим рівнем техніки, тому, на відміну від чистої продукції, умовно-чиста продукція містить в собі величину амортизаційних відрахувань. Через це у показник знову створеного продукту разом із живою працею входить і частина минулої праці, що значно впливає на реальний рівень продуктивності.
Недоліки показників чистої та умовно-чистої продукції повязані з тим, що до їх складу входить прибуток, частка якого в оптовій ціні може істотно коливатися в залежності від рівня рентабельності окремих виробів і підприємств. У таких випадках збільшення чистої продукції може відбуватися не за рахунок поліпшення роботи підприємства, а за рахунок інших факторів.
4. Фактори зміни продуктивності праці
Фактори зростання продуктивності праці це рушійні сили, причини, обставини, які, здійснюючи вплив на певні процеси чи явища, змінюють тим самим рівень і динаміку продуктивності праці.
Групи факторів зростання продуктивності праці:
- матеріально-технічні;
- організаційно-технічні та управлінські;
- соціально-психологічні.
При цьому кожна група факторів впливає на використання різних ресурсів, що, у свою чергу, поєднуються в кілька груп: трудові; природні; матеріальні; технічні; фінансові.
Безпосередній вплив факторів на використання ресурсів здійснюється на підприємстві з урахуванням зовнішнього (інституціонального) впливу на регіональному, галузевому і загальнодержавному рівнях.
Матеріально-технічні фактори залежать від рівня розвитку і ступеня використання нової техніки, прогресивних технологій, нових видів сировини і матеріалів.
Вирішення завдань удосконалення виробництва тут досягається такими шляхами:
- модернізація устаткування;
- заміна морально застарілого устаткування новим, більш продуктивним;
- підвищення рівня механізації виробництва;
- автоматизація виробництва;
- впровадження нових прогресивних технологій;
- використання нових видів сировини, прогресивних матеріалів тощо.
Організаційно-економічні фактори визначаються рівнем організації праці, виробництва і управління. До них належать:
- удосконалення організації управління виробництвом;
- удосконалення організації виробництва;
- удосконалення праці.
Соціально-психологічні фактори повязані з роллю людини в суспільному виробництві, вони визначаються якісними характеристиками трудових колективів, їхнім соціально-демографічним складом, соціально-психологічним кліматом, рівнями загальноосвітньої і кваліфікаційної підготовки працівників, їхньою дисциплінованістю, трудовою активністю і творчою ініціативою, системою ціннісних орієнтацій, стилем керівництва в підрозділах і на підприємстві в цілому.
5. Резерви зростання продуктивності праці
Резерви зростання продуктивності праці це невикористані можливості економії витрат праці, що виникають внаслідок дії тих чи інших факторів.
Класифікація резервів зростання продуктивності праці:
1.За термінами використання: