Першопочатки людського життя на території України
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Першопочатки людського життя на території України
Історія людського суспільства сягає в глибину віків. Групи первісних людей (пралюдей), зявившись більше двох мільйонів років тому в Африці, освоювали все нові й нові землі та континенти. Через Передню Азію, Балкани вони проникли на територію України. Поступово люди винаходять найпростіші знаряддя праці. Це було справжньою революцією в їхньому житті, сприяло виділенню їх з тваринного світу та прискоренню психічного розвитку. Виникає усвідомлений процес виробничої діяльності, розвивається мислення.
Залежно від матеріалу, з якого вироблялися знаряддя праці найдавніша історія людства поділяється на кілька епох: палеоліт (стародавній камяний вік), мезоліт (середній камяний вік), неоліт (новий камяний вік), епоха бронзи, міді, заліза.
Первісна людина зявилася на території України близько мільйона років тому, в часи раннього палеоліту. Це були архантропи (прадавні люди). Обєм їхнього мозку 800-1300 смЗ, зріст 160-170 см. Палеоліт найбільший у часовому вимірі період історії людства. Почалося використання вогню й одягу, споруджуються перші житла, складаються початкові форми людських колективів, зароджуються ідеологічні уявлення та першопочатки мистецтва. Основним заняттям людей було збиральництво та полювання на дрібних тварин. В Україні виявлено близько ЗО стоянок людей того часу: біля села Королеве (Закарпаття), міста Амвросіївка (Донецька обл.) та ін. Основне знаряддя праці ручне рубило, яке вироблялося з каменю.
Життя первісних людей значно ускладнювалося надзвичайно різкими змінами клімату, повязаними з періодичним похолоданням, а також геополітичними катаклізмами (землетрусами та ін.). Приблизно 150 тис. років тому, наприкінці другого зледеніння, зявляються люди нового типу неандертальці: невисокі на зріст (150-160 см), сутулі, з масивною головою, їхній мозок відповідав обєму мозку сучасної людини, досягаючи 1600 смЗ. Спосіб життя неандертальця стає більш цивілізованим: значно удосконалюється виробництво кремяних і камяних знарядь, мисливської зброї, будуються перші житла, використовується вогонь, виникають зародки родового ладу, виготовляється перший одяг зі шкур, зароджується мова і мистецтво. В багатьох печерах, в яких проводилися розкопки, зустрічаються поховання у відповідності з певними релігійними віруваннями. В Україні відомо понад 200 поселень неандертальців: у Наддніпрянщині, Подесенні, Наддністрянщині, Прикарпатті і Закарпатті, на Донеччині. У період пізнього палеоліту (40-10 тис. р. дон.е.), коли клімат України характеризувався як континентально-холодний, а землю вкривали лісотундра і степ, зявляється людина сучасного типу кроманьйонець (гомо-сапієнс людина розумна). В межах України відомо близько 800 пізньопалеолітичних памяток-поселень. В цей період склався родовий лад, коли люди обєднувалися в племена. Кроманьйонці вміли виготовляти багато різних знарядь праці, використовуючи для цього кістки звірів. Значного розвитку набуває мистецтво, в тому числі перші музичні інструменти, зявляються зародки вірувань: анімізм (культ предків, вшанування померлих), тотемізм (віра в спільного предка з тварин чи рослин), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи).
У середньокамяну добу мезоліт (9-6 тис. до н.е.) сформувався сучасний клімат, став близьким до нинішнього тваринний і рослинний світ. Важливим заняттям людини залишалося полювання. Значно зростає роль рибальства. Також набуло поширення збирання черепах, ягід тощо. У межах України можна виділити три групи мезолітичних племен: полісько-північну, наддністрянську і степову, які дещо різнилися між собою побутом та звичаями.
У мезоліті відбувалися значні зміни у виробництві і подальшому вдосконаленні знарядь праці. Зокрема, були винайдені лук і стріли. Почалося приручення диких тварин собак, свиней. Таким чином, виникають перші форми відтворюючого господарства. Судячи з поховального обряду, люди вірили в загробне життя, поклонялися небесним світилам, передусім сонцю. Померлих почали ховати на могильниках, за межами стоянок.
Завершальною стадією камяного віку була епоха неоліту (новий камяний вік), котра тривала з VI по 111 тис. до н е. На цей час клімат стає більш теплим і вологим. Відбувається подальше удосконалення знарядь праці, приручаються всі основні види домашніх тварин, виникає примітивне землеробство. Значно розширюється відтворююче господарство, особливо мотижне землеробство, скотарство, що сприяло швидкому зростанню чисельності населення. Все це свідчило про настання нового етапу в історії людства, своєрідної неолітичної революції. В цей час виникло виробництво ліпного глиняного посуду без гончарного круга.
У соціальному аспекті характерною рисою неоліту був розквіт родового ладу, зростання ролі парної сімї. У людей неолітичної епохи вже були сформовані складні релігійні уявлення, які включали елементи анімізму, фетишизму, первісної магії. Зявляється комплекс обрядів, повязаних з культом вогню, домашнього вогнища, домашніх тварин, особливо коня. Культ предків насичується багатою обрядовістю, ускладнюються поховальні ритуали. Епоха неоліту належить до первіснообщинної формації. Це племінний лад, соціальною основою якого був матріархат.
ІV-ІІІ тис. до н.е. час переходу від камяного періоду до доби металів, що отримав назву енеоліт (мідно-к