Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
Дипломная работа - Физика
Другие дипломы по предмету Физика
?сплуатації, а також аналізуються тенденції зміни того або іншого параметра при впливі на нього інших факторів.
Максимальна модель СД містить у собі мінімальну модель як підсистема. При виявленні в рамках цієї підсистеми відхилень і порушень у режимі роботи конденсаційної установки підсистема більше високого рівня, проаналізувавши наявну інформацію й доповнивши її відсутньої, отриманої шляхом моделювання або в діалозі з оператором, ЕОМ формує діагноз технічного стану конденсаційної установки із вказівкою можливих причин, що викликали порушення її роботи, і видасть рекомендації персоналу для усунення виявлених неполадок. До складу максимальної моделі включаються програмні модулі, що реалізують за бажанням користувача процедури вироблення прогнозних оцінок по розроблених методиках, а також рішення перерахованих вище оптимізаційних завдань, які дозволяють підвищити ефективність роботи встаткування шляхом підтримки економічних режимів його експлуатації або використання оптимальних схем його включення.[25]
Розробка системи технічної діагностики містить у собі:
- вибір методу контролю НПК (моніторинг);
- експертну оцінку;
- висновок.
Моніторинг НПК здійснюється шляхом:
- прямого виміру параметрів за допомогою приладів технологічного контролю;
- непрямого виміру (аналітичними методами);
- комбінованим (інтегральним) методом.
Під час експлуатації НПК повинні, згідно ПТЕ, проводитися наступні заходи:
- профілактика по запобіганню забруднення конденсаторів (обробка охолодної води, кулькове очищення);
- періодичне чищення конденсаторів;
- контроль за чистотою поверхонь охолодження й трубних дощок конденсаторів; поверхонь охолодження в охолоджувачах ежекторів;
- контроль за витратою охолодної води (шляхом прямого виміру по тепловому балансі конденсаторів), оптимізація витрати охолодної води відповідно до її температури й паровим навантаженням конденсатора;
- перевірка щільності вакуумної системи і її ущільнення, при цьому величина присоса повітря, у діапазоні зміни парового навантаження конденсатора, не повинна перевищувати норму;
- перевірка водяної щільності конденсатора шляхом систематичного контролю солевмісту конденсату;
- перевірка змісту кисню в конденсаті після конденсатних насосів.
Загальноприйнятим методом контролю за роботою конденсаційної установки є регулярне порівняння фактичних експлуатаційних показників його роботи з нормативними показниками, отриманими на підставі випробувань однотипного устаткування при свідомо справному й чистому стані всіх елементів установки
Для своєчасного і якісного проведення перерахованих вище заходів здійснюється безперервний контроль параметрів.
До числа основних параметрів, що характеризують роботу НПК, прийнято відносити тиск пари, що відробило в турбіні (Рк) і температурний напір у конденсаторі (?t) при заданих значеннях:
- витрати пари (Dк) і охолодної води (Gв) у конденсаторі турбіни;
- температури охолодженої води на вході в конденсатор (tв1).
Ці параметри визначають ступінь термодинамічної досконалості циклу турбоустановки, характеризуючи величину теплоперепаду залежно від кінцевого тиску. Одночасно вони дають можливість оцінки впливу НПК і енергоблоку на навколишнє середовище.
Визначення тиску пари, що відробило (Рк) виробляється шляхом безперервного виміру штатними приладами. Безперервний контроль із використанням штатних СТОСІВ ведеться за параметрами, перерахованими вище.
Значення температурного напору (?t) визначається як різниця температур пари на вході в конденсатор (tкп) і охолодної води на виході з конденсатора (t2в), тобто
?t=tкп t2в, 0С (4.4)
Витрата пари в конденсатор може бути визначений з урахуванням видаткового коефіцієнта (Кп), зазначеного в нормативних характеристиках для кожного типу турбін, по формулі:
,т/ч (4.5)
де Кп видатковий коефіцієнт (т/ч)/МПа;
Рп тиск пари в контрольному щаблі, МПа.
Крім цього витрата пари (Dк) може бути визначений з розрахунку теплової схеми турбоустановки. Цей метод у цей час більше кращий для турбоустановок, що перебувають тривалий час в експлуатації й значному фізичному зношуванню. Тим більше, що використання ЕОМ при розрахунку схеми спрощує даний метод і підвищує його точність.
Витрата охолодженої води Gв може бути визначений або за допомогою витратоміра, або по характеристиці циркуляційного насоса, або по витраті електроенергії й на привод насоса (при заданому тиску нагнітання Рцн, тиску на всасі в насос Рцв і ККД насоса ?цн).
Однак на практиці витрата охолодженої води для потужних енергоблоків частіше визначають із теплового балансу конденсатора:
,кг/год (4.6)
де Dк- витрата пари в конденсатор, кг/год;
- відповідно, ентальпії пари й конденсату, кДж/кг;
Св теплоємність води, кДж/(кг. 0С);
?tв нагрівання води в конденсаторі, 0С.
Чистота поверхні трубок конденсатора визначається також аналітично з використанням значень: коефіцієнта теплопередач пари, конденсату, температурного напору, температур і витрати охолодженої води або методами, пропонованими нижче.[13]
Найбільш простим методом визначення коефіцієнта теплопередачі К у конденсаторі є розрахунок його по формулі:
, Вт/0C• м2 (4.7)
де Fк поверхня охолодження конденсатори, м2;
?t температурний напір у конденсаторі, ос.
Експертна оцінка виробляється за результатами монітор