Geum.ru

Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку

Дипломная работа - Физика

Другие дипломы по предмету Физика

? функції СТД:

1. Попередження найбільш імовірних і характерних відмов (часткових або повних) в елементах підсистемах і системах ТЕС і АЕС.

Для цього необхідно:

  1. На підставі досвіду експлуатації й статистичних даних, визначити найбільш характерні відмови для розглянутих обєктів ТЕС і АЕС.
  2. Мати або розробити характеристики цих відмов.
  3. Мати або обчислити дані по збитках внаслідок даних відмов.
  4. Мати або запропонувати системи попередження або попередження даного виду відмов.
  5. Визначати витрати на СТД (попередження або попередження відмов).
  6. Капітальні витрати СТД.
  7. Витрати експлуатації СТД.
  8. Розробити рекомендації з безвідмовних режимів експлуатації даного обєкта, з обліком його фактичного стану.

 

4.6.2 Функціональні особливості СТД

Структура будь-якого СТД ТЕС або АЕС повинна бути реалізована на основі чотирьох основних етапів: моніторингу, експертної оцінки, висновку по відмові й видачі рекомендацій.

МОНІТОРИНГ - (перший етап).

Його завданням є:

  1. виявлення відхилення (відмови) параметрів від значень, передбачених енергетичними й міцностними характеристиками;
  2. вживання оперативних заходів по усуненню або попередженню відмови відповідно до типового експлуатаційними інструкціями;
  3. занесення відмови в банк статистичних даних;
  4. видача результатів моніторингу в експертну оцінку.

ЕКСПЕРТНА СИСТЕМА (другий етап).

Його завданням є:

  1. визначення місця й причини відмови;
  2. оцінка збитку в результаті відмови;
  3. видача рекомендацій з усунення й запобігання відмови;
  4. оцінка витрат на ліквідацію відмови.

Як методи і засоби експертної оцінки можуть бути використані: дані моніторингу по даній відмові; банк даних по відмовах; алгоритми програм по визначенню відмов; енергетичні характеристики устаткування.

ВИСНОВОК ПО ВІДМОВІ (третій етап).

Завданням даного етапу є видача рекомендацій з усунення відмови й недопущенню його в процесі подальшої експлуатації устаткування (при дотриманні правил експлуатації). Для реалізації завдань даного етапу:

  1. уточнюють причини відмови;
  2. видаються рекомендації з недопущення подібної відмови всьому оперативному й неоперативному персоналу станції.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ уСТАТКУВАННЯ (четвертий етап).

Завданням даного етапу є вибір оптимальних режимів експлуатації устаткування по його фактичному стані з урахуванням надійності, економічності, безпеки, довговічності й інших факторів. Для реалізації завдань даного етапу звичайно використаються:

  1. занесення результатів у банк даних підсистеми СТД у складі АСУ ТП енергоблоку;
  2. Відомі методи оптимізації експлуатації енергоустаткування;
  3. Можливість алгоритмічного й програмного забезпечення АСУ ТП.

Вибір структури АСТД і функціональна сполука розвязуваних завдань діагностування визначається особливостями діагностуємих обєктів, можливостями інформаційного й технічного забезпечення, ступеня відповідальності цих обєктів і інших факторів.

При оцінці ефективності роботи АСТД НПК можливі два підходи.

Перший - як критерій економічності розглядається енергетичний баланс [20]. Другий - як критерій розглядаються термо й гідродинамічні параметри роботи встаткування [25].

При дотриманні певного компромісу в питаннях взаємовиключення, що зустрічаються при рішенні економічних і технологічних завдань, можливе обєднання цих підходів у двоєдині завдання.

Вирішальною умовою успішної реалізації завдань діагностування є ретельне пророблення системних питань створення АСКТД. До числа вимог, які, безумовно повинні бути предявлені до систем подібного роду ставляться[20]:

  1. забезпечення приживлюваності діагностичних завдань;
  2. забезпечення працездатності й надійності функціонування завдань, стійкості їх до впливу систематичних і випадкових помилок, а також відмов у каналах вимірів;
  3. можливість тиражування системи;
  4. комплексний характер рішення діагностичних завдань у їхньому взаємозвязку, обумовленої єдністю технологічного процесу;
  5. максимальне використання потенційних можливостей ЕОМ у прийнятті діагностичних рішень;
  6. можливості кількісного аналізу якості й результатів роботи діагностичної системи.[32]

Досвід розробки, впровадження різноманітних завдань інформаційного забезпечення й керування АСУ ТП, накопичений в останні десятиліття. Показує, що лише невелика частина цих завдань успішно експлуатується надалі. Одна з основних причин такого положення - недостатня пропрацьованість комплексу різнохарактерних питань - науково-технічних, ергономічних, психологічну й інших, рішення яких і визначає успішну приживлюваність. Важливі критерії пропрацьованості завдань на стадії їх ухвали - корисність і не тривіальність.

Корисність того або іншого алгоритму відповідно до завдань АСКТД повинна бути, насамперед, зрозуміла й визнана експлуатаційним персоналом і керівництвом станції, де здійснюється впровадження.

Не тривіальність має на увазі чітке обґрунтування переваг використання алгоритму й застосування засобів обчислювальної техніки. Експлуатація автоматизованих систем трудомістка, вимагає додаткових зусиль по обслуговуванню технічних засобів, а також по освоєнню й використанню алгоритмів. У той же час на діючому устаткуванні емпірична діагностика ведеться й з позиції персона?/p>