Перевищення меж необхСЦдноi оборони. Крайня необхСЦднСЦсть. СтадСЦi вчинення умисного злочину
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат на тему:
Перевищення меж необхСЦдноi оборони. Крайня необхСЦднСЦсть. СтадСЦi вчинення умисного злочину
Право на необхСЦдну оборону надаСФ лише суспСЦльно небезпечне посягання, що виявляСФться в активних дСЦях особи. НеобхСЦдна оборона не допускаСФться проти правомСЦрних дСЦй СЦнших осСЦб, навСЦть якщо ними заподСЦюСФться шкода СЦнтересам, що охороняються законом (напр., знищення майна його власником).
ПравомСЦрнСЦсть дСЦй, якими обСФктивно заподСЦюСФться шкода, проти яких не допускаСФться необхСЦдна оборона, може зумовлюватися:
1) реалСЦзацСЦСФю особою прав, якСЦ належать iй чи наданСЦ законом, у тому числСЦ, СЦ вчинення дСЦй за наявностСЦ обставин, що виключають iх суспСЦльну небезпечнСЦсть чи протиправнСЦсть, зокрема, не допускаСФться необхСЦдна оборона проти дСЦй особи, якСЦ вчиняються нею в станСЦ необхСЦдноi оборони, крайньоi необхСЦдностСЦ, при затриманнСЦ злочинця;
2) виконання особою професСЦйних чи службових функцСЦй СЦз дотриманням умов iх правомСЦрностСЦ, напр., проти дСЦй працСЦвникСЦв мСЦлСЦцСЦi, якими проводиться обшук, вилучаються знаряддя вчинення злочину, затримання правопорушникСЦв тощо.
На практицСЦ може мати мСЦсце вчинення захисних дСЦй за наявностСЦ помилки особи щодо наявностСЦ, дСЦйсностСЦ СЦ реальностСЦ самого суспСЦльно небезпечного посягання:
1) особою правомСЦрна поведСЦнка СЦншоi особи у певних конкретних умовах розцСЦнюСФться як суспСЦльно небезпечне посягання (уявна оборона);
2) при фактичному припиненнСЦ суспСЦльно небезпечного посягання особа вважаСФ, що посягання триваСФ (запСЦзнСЦла).
Пленум ВС в своiй постановСЦ вСЦд 29.06.91 №4 тАЬПро практику застосування судами законодавства, яке забезпечуСФ право на необхСЦдну оборону вСЦд суспСЦльно небезпечних посяганьтАЭ розяснив, що дСЦi, вчиненСЦ в станСЦ мнимоi оборони, тобто коли особа, яка захищаСФться, щиро помиляСФться щодо реальностСЦ посягання, повиннСЦ розглядатися як вчиненСЦ в станСЦ необхСЦдноi оборони, а якщо при цьому були перевищенСЦ межСЦ захисту, допустимого в умовах вСЦдповСЦдного реального посягання, особа маСФ нести вСЦдповСЦдальнСЦсть за перевищення меж необхСЦдноi оборони або , залежно вСЦд обставин справи, - за необережний злочин.
ПСЦд перевищення меж необхСЦдноi оборони, згСЦдно з ч.4 ст.15 розумСЦСФться завдання тому, хто посягаСФ, шкоди, яка явно не вСЦдповСЦдаСФ небезпечностСЦ посягання чи обстановцСЦ захисту. Ознаками перевищення мСЦж необхСЦдноi оборони СФ:
1) наявнСЦсть стану необхСЦдноi оборони;
2) явна, очевидна невСЦдповСЦднСЦсть захисних дСЦй характеру СЦ ступеню суспСЦльноi небезпеки посягання;
3) явна, очевидна невСЦдповСЦднСЦсть захисних дСЦй обстановцСЦ вчинення посягання СЦ захисних дСЦй. ВСЦдповСЦдальнСЦсть за заподСЦяння шкоди при перевищеннСЦ меж необхСЦдноi оборони, вСЦдповСЦдно до ч.4 ст.15, настаСФ лише у випадках, спецСЦально передбачених кримСЦнальним законом. Чинний КК передбачаСФ два таких випадках заподСЦяння тяжких тСЦлесних ушкоджень при перевищеннСЦ меж необхСЦдноi оборони (ст.104) та вбивство при перевищеннСЦ меж необхСЦдноi оборони (ст.97). ЗаподСЦяння при перевищеннСЦ меж необхСЦдноi оборони меншоi за розмСЦром шкоди здоровю (середньоi тяжкостСЦ чи легких тСЦлесних ушкоджень) кримСЦнальноi вСЦдповСЦдальностСЦ не тягне, але не звСЦльняСФ вСЦд обовязку вСЦдшкодувати заподСЦяноi шкоди на пСЦдставСЦ ст.444 ЦК. На практицСЦ може мати мСЦсце так звана провокацСЦя необхСЦдноi оборони, точнСЦше, провокацСЦя суспСЦльно небезпечного посягання для надання зовнСЦшньоi правомСЦрностСЦ заподСЦяння начебто в станСЦ необхСЦдноi оборони шкоди особСЦ, спровокованоi на таке посягання. ДСЦi особи, яка завдала шкоду СЦншСЦй особСЦ, спровокованСЦй нею на суспСЦльно небезпечне посягання, мають квалСЦфСЦкуватися як умисний злочин у залежностСЦ вСЦд наслСЦдкСЦв та спрямованостСЦ ii умислу.
Крайня необхСЦднСЦсть
Ст.16 КК передбачено: тАЬне СФ злочином дСЦя, яка хоч СЦ пСЦдпадаСФ пСЦд ознаки дСЦяння, передбаченого кримСЦнальним законом, але вчинена в станСЦ крайньоi необхСЦдностСЦ, тобто для усунення небезпеки, що загрожуСФ СЦнтересам держави, громадським СЦнтересам, особСЦ чи правам цСЦСФi людини або СЦнших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути СЦншими засобами СЦ якщо заподСЦяна шкода СФ менш значною, нСЦж вСЦдвернута шкодатАЭ. Таке заподСЦяння шкоди маСФ оцСЦнюватись як правомСЦрне, воно у бСЦльшостСЦ випадкСЦв буде суспСЦльно корисним. Одна з найголовнСЦших умов правомСЦрностСЦ заподСЦяна шкода повинна бути менш значною, нСЦж вСЦдвернена. Умови правомСЦрностСЦ заподСЦяння шкоди в станСЦ крайньоi необхСЦдностСЦ:
1) наявнСЦсть небезпеки заподСЦяння шкоди СЦнтересам, якСЦ охороняються законом;
2) неможливСЦсть усунення наявноi небезпеки без заподСЦяння шкоди СЦншим СЦнтересам, що охороняються правом;
3) заподСЦяна шкода маСФ бути менш значною, нСЦж вСЦдвернена, тобто не повиннСЦ бути перевищенСЦ межСЦ крайньоi необхСЦдностСЦ.
Небезпека СЦнтересам, що охороняються законом, може бути створена:
1) природними явищами (повСЦнню, землетрусом, СЦншим стихСЦйним лихом);
2) будь-якими дСЦями (бездСЦяльнСЦстю) людей, в тому числСЦ СЦ попереднСЦми дСЦями (бездСЦяльнСЦстю) особи, яка знаходиться в станСЦ крайньоi необхСЦдностСЦ (не маСФ значення наявнСЦсть/вСЦдсутнСЦсть вини осСЦб, дСЦi яких створили загрозу; може буди створене правомСЦрними СЦ неправомСЦрними, необережними СЦ невинними дСЦями людей);
3) технСЦчними факторами: поламкою технСЦчних пристроiв, порушенням режиму роботи технСЦчних, автоматизованих та СЦнших систем, аварСЦями;
4) фСЦзСЦологСЦчним (бСЦологСЦчним) станом СЦнших людей: надання термСЦновоi медичноi до