Пенсійне забезпечення і розвиток економіки
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ьний обсяг активів, залучених до діючих недержавних пенсійних фондів, становить близько 16 млн. грн.[3]. Слід зазначити, що майже 90 % активів акумульовані чотирма найбільшими НПФ: „Народним пенсійним фондом „Україна”, зареєстрованим у 1995р. у м. Києві 7,8 млн. грн..; „Укоопспілкою”, зареєстрованою в 1996 р. у м. Києві 3,6 млн. грн..; „Кримспоживспілкою”, зареєстрованою у 1997 р. у м. Сімферополі 1,6 млн. грн..; фондом „Добробут”, зареєстрованим у 1998 р. у м. Києві 1,2 млн. грн..
Загальна кількість громадян, що беруть участь у недержавному пенсійному забезпеченні, становить приблизно 31 тис. осіб. При цьому 72 % загальної кількості учасників залучені до 4 фондів, 3 з яких належать до найбільших за обсягом пенсійних активів. Найбільшим НПФ за кількістю залучених до участі громадян є „Номадний пенсійний фонд „Україна” 14 тис. осіб; „Кримспоживспілка” 3,2 тис. осіб; Перший український фонд (м. Київ) 3,1 тис. осіб; „Укоопспілка” 1,4 тис. осіб.
З 22 діючих пенсійних фондів 13 (60%) належать до споживчої кооперації. У кожного фонду цієї системи є власні засновники, працівники яких залучені до системи недержавного пенсійного забезпечення. Найбільшими фондами в цій кооперації є „Кримспоживспілка” (м.Сімферополь), „Укоопспілка” (м. Київ), „Облспоживспілка” (м. Миколаїв), „Облспоживспілка” (м. Одеса). Частка осіб, залучених до фондів споживчої кооперації, у загальній кількості учасників системи недержавного пенсійного забезпечення (31 тис. осіб) становить приблизно 34 % (11 тис. осіб). Загальний обсяг активів, залучених до фондів споживчої кооперації, - 7 млн. грн.., або 43 % від загального обсягу активів, залучених до сучасної системи недержавного пенсійного забезпечення (16 млн. грн..).
У середньому на одного учасника пенсійного фонду припадає 1132 грн. активів пенсійного фонду. Щомісячний розмір пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів коливається від 8 до 750 грн., У середньому ця сума складає 40-50 грн. на місяць. Слід відзначити, що 7 з 22 організацій, що провадять додаткове пенсійне забезпечення, ще не здійснювали пенсійних виплат своїм учасникам. Це обумовлено тим, що ними встановлений мінімальний термін початку виплат три роки- після першого внеску.
Станом на 1 листопода 2004 р. зареєстровано 31 недержавний пенсійний фонд та 18 адміністраторів НПФ (жоден з них ще не отримав ліцензію).
Найбільша кількість діючих недержавних пенсійних фондів розташована у м. Києві 7 з 22. Решта розміщена в обласних центрах (Вінниця 1, Дніпропетровськ 2, Житомир 1, Львів 1, Миколаїв 1, Одеса -1, Рівне 1, Сімферополь -1, Тернопіль -1, Ужгород 1, Харків 1, Херсон -1, Черкаси -1, Чернігів -1). [9]
3. Види державних пенсій
Термін „пенсія” походить від латинського „pensio” тобто платіж. У тлумачному словникові російської мови термін „пенсія” визначається як грошове забезпечення за вислугу років, з інвалідності, непрацездатності тощо. У літературі з соціального забезпечення думки різних авторів щодо визначення поняття пенсії неоднакові. Наприклад, Є.І.Астрахан вважає, що пенсія це періодичні виплати, що проводяться за рахунок коштів соціального страхування з метою матеріального забезпечення робітника, службовця чи його сімї у звязку з завершенням певного великого циклу його трудової діяльності або у звзку з остаточним чи тривалим вибуттям його з числа повноцінних працівників.
На думку В.Н.Толкунової пенсія це матеріальне забезпечення громадян у старості, з інвалідності та в разі втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді системних грошових виплат.[4]
За І.М.Сиротою пенсія це грошова виплата (з розрахунку на місяць), що призначається непрацездатним громадянам у звязку з настанням певних обставин із виповненням відповідного віку, настанням інвалідності. [11]
В сучасних умовах пенсію можна розглядати як грошову виплату (з розрахунку на місяць), яка призначається відповідно до встановлених державою правил громадянам, що досягли пенсійного віку, чи які набули спеціального стажу (вислуги років) встановленої тривалості, або яким встановлена інвалідність чи які втратили годувальника, чи за інших обставин, за рахунок коштів Пенсійного фонду, Накопичувального пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, недержавних пенсійних фондів, а також коштів, асигнованих на ці цілі державою з державного бюджету.[4]
Отже, всі пенсії поділяються на два види трудові (які включають пенсії за віком, пенсії по інвалідності, пенсії у звязку з втратою годувальника, пенсії за вислугу років) і соціальні пенсії та допомоги.
Пенсії за віком на сьогодні - це основний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосується життєво-важливих інтересів мільйонів пенсіонерів. У загальній чисельності пенсіонерів нашої країни (а їх близько 15 млн. осіб) 10 млн. (70 %) - це пенсіонери за віком.
Для призначення трудової пенсії за віком, крім досягнення певного віку, що є для цього основною підставою, необхідна ще й наявність трудового (в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування - страхового) стажу, характер та тривалість якого якісно впливає на вид та розмір пенсії за віком. Отже, пенсія за віком - це така пенсія, яка призначається з досягненням особою певного віку та водночас набуттям нею необхідного трудового (страхового) стажу. Пенсійний вік та тривалість стажу, які необхідні для призначення пенсії, встановлюються законом. Для кожної категорії осіб вони різні.
Пенсія за віком призначається довічно. Вона не залежить від фактичного стану прац