Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності
Статья - Педагогика
Другие статьи по предмету Педагогика
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Андрющенко Віктор Павлович
КГУ, доцент, кандидат педагогічних наук
кафедра теорії, історії музики і
гри на музичних інструментах
Постановка проблеми. Державні документи орієнтують викладацьку та наукову громадскість на відтворення інтелектуального і духовного потенціалу молоді. В сучасних умовах дефіциту духовності особливо гостро постала проблема вдосконалення роботи педагогічних вузів щодо підвищення рівня підготовки вчителя музики. Їхня професійна діяльність вимагає швидкого орієнтування в новому суспільному середовищі, розвитку творчих здібностей, тонкої чутливості, толерантності, готовності до майбутньої вчительської праці. Музично-естетична діяльність педагога містить у собі великі можливості для розкриття його творчого потенціалу, збагачує естетичний досвід, розвиває емоційно-чуттєве самовираження, активізує формування виконавської майстерності. Все це потребує від майбутнього фахівця не тільки засвоєння теоретичних знань, практичних навичок, а й вміння реалізувати їх у конкретних педагогічних ситуаціях. Водночас практичний досвід засвідчує, що не всі випускники вузів готові цілком реалізувати свої можливості в музично-естетичній діяльності. Здебільшого у процесі роботи випускників спостерігається емоційне напруження, невміння організувати як свою діяльність, так і учнівську, в них недостатньо сформованi навички музично-творчої діяльності. Саме готовність до професійної діяльності дозволяє молодому педагогові впевнено почувати себе на робочому місці, швидше адаптуватися в умовах школи, успішно розвязувати складні завдання навчально-виховної роботи. Звідси, постійна увага дослідників до означеного феномена, намагання осмислити його скрізь призму виховних можливостей музичного мистецтва. Наявність протиріч між соціально-педагогічними потребами в музично-естетичному вихованні школярів і його реального стану висуває необхідність поглибленого та корінного поліпшення підготовки вчителів музики, формування їхньої готовності до професійної діяльності.
При всій багатогранності підходів щодо формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності, ця проблема недостатньо досліджена
Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
Проблему готовності досліджували як педагоги, так і психологи. Так, педагоги акцентують увагу на виявленні факторів і умов, дидактичних і виховних засобів, за допомогою яких виникає можливість керувати процесом формування готовності. Роботи психологів зорієнтовані на зясування характеру звязків, залежностей між станом готовності та ефективністю діяльності.
Проблема підготовки майбутніх учителів музики до професійної діяльності була обєктом низки досліджень (Л.Г.Арчажнікова, О.В. Глузман, С.І.Науменко, Г.Н.Падалка, О.П.Рудницька). Аналіз наукових робіт засвідчив, що для її вирішення вагомими були такі напрямки в роботі, як формування ціннісних орієнтацій студентів, естетичної спрямованості, комплексу спеціальних знань і особистісних професійно-значущих якостей.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.
Підкреслюючи важність згаданих теоретичних проблем, все ж є підстави констатувати недостатнє вивчення феномену формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності. Нами аналізуються і експериментально досліджуються педагогічні умови , які обумовлюють ефективне їх формування. Мета статті. Експериментально відстежити і перевірити нові підходи до проблеми формування готовності студентів до музично-естетичної діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Музично-естетична діяльність це складна діяльність педагога-музиканта, спрямована на виховання школярів, формування в них емоційно-позитивного і діяльнісного ставлення до музики, свідомого її сприймання, розуміння характеру і логіки її розвитку, навичок музично-творчої діяльності. Творчість є складовою частиною художньої діяльності, вона обєднує в собі такі компоненти, як пізнавальний, комунікативний, оцінно-орієнтаційний, перетворювальний. Отже, творча діяльність розглядається як діяльність, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей особистості: розумової активності, образного уявлення, творчої фантазії. Структура музично-естетичної діяльності складається з низки компонентів, повязаних між собою конкретними завданнями і системою різних взаємозвязків. З-поміж них: художньо-естетична спрямованість; музично-естетична освіченість; професійно-творча активність.
Художньо-естетична спрямованість - це естетичне ставлення особистості студента до навколишньої дійсності. Вона визначає динаміку та ієрархію розвитку інтересів, потреб, мотивів особистості студента в музично - естетичній діяльності. За допомогою естетичної спрямованості здійснюється розвиток емоційного сприймання красивого в мистецтві і навколишній дійсності. Сприймання краси збуджує мислення, наповнює його інтелектуально-емоційним змістом, спонукає до творчої діяльності.
Музично-естетична освіченість це глибокі знання студентів у галузі музичного мистецтва, вміння теоретично осмислювати закономірності побудови музичних творів, розуміння змісту їх духовної сили, вміння добирати високохудожні твори для естетичного виховання школярів.
Професійно-творча активніс