Педагогічна практика

Отчет по практике - Педагогика

Другие отчеты по практике по предмету Педагогика

?ли. Первинні наміри виявляються в учнів у 8-9 класах, більш глибока діагностика профорієнтації проводиться в 10-11 класах. Це допомагає дітям визначитись з вибором майбутньої професії, враховуючи не тільки свої побажання, але й відповідність своїх здібностей відносно вибору.

Важливими напрямками роботи психологічної служби школи є робота з обдарованими дітьми та з учнями, які мають схильності до скоєння правопорушень.

Психологічна служба постійно співпрацює з класними керівниками. У школі проводяться психолого-педагогічні консиліуми та семінари, на яких висвітлюються та опрацьовуються такі теми як: Психологічні проблеми компютеризації в школі та вдома, Психокорекція поведінки дітей з групи ризику, Обдаровані діти: критерії, особливості, проблеми, Індивідуальні засоби саморозвитку педагогічної інтуїції, Психологічний супровід особистісно-орієнтованого навчання і виховання, Вікові кризи та індивідуально типологічні особливості учнів 1-11 класів, Розвиток учбової мотивації в учнів середньої та старшої школи, Педагогічна деформація та способи її корекції, Про різноманітності в емоційному підході до виховання дівчат та хлопців та інші.

Багато часу психологічна служба приділяє такому виду роботи як психологічна просвіта. Психологи виступають перед учнями, вчителями, батьками. Тематика таких виступів дуже різноманітна: це формування навичок здорового способу життя, профілактика вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин; профілактика різноманітних узалежнень; взаємовідносини між дівчатами та юнаками; стосунки з батьками; вибір майбутньої професії; способи виходу із конфліктних ситуацій; підвищення самооцінки; краще пізнання себе і оточуючих; формування та розвиток якостей, необхідних для ефективного спілкування та багато інших.

Практичні психологи беруть участь у семінарах практичних психологів м. Львова, соціально-психологічних тренінгах, засіданнях методичних обєднань, обмінюються досвідом роботи з практичними психологами м. Львова.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Емпіричний матеріал, на основі якого написана характеристика класу

з педагогічної практики

проведену з 3 по 28 листопада 2008 року

з педагогічної практики

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталієм Миколайовичем

в ССЗШ №52 м. Львова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2008

У 8-в класі навчається 24 учнів, з яких 13 хлопців та 11 дівчат. Керівник класу це досвідчений педагог , яка вміє знайти спільну мову з кожним учнем, може підтримати, підбадьорити, а також і активувати до роботи. За результатами спостережень я побачив, що у класі є досить спокійним, і співпрацювати з ними було одне задоволення(можливо це спричинено тим що це була перша пара). Були деякі лідери, які виділялися по-різному, наприклад одна дівчина була активна не тільки на уроках різних вчителів, а й на моєму уроці, і було видно що вона користується авторитетом серед однокласників. Були ще дві дівчини, які сиділи на останній парті, вони себе проявляли по іншому, а саме любили жартувати, і також було помітно їхній авторитет в класі.

Згідно з результатами проведених методик, а саме: методика на визначення мотивації до успіху Елерса, я отримав такі результати.

Десять учнів мають середній рівень мотивації до успіху.

Четверо мають помірно високий рівень мотивації до успіху. Ці дві останні групи мають середню схильність до ризику.

Чим вища мотивація до успіху досягнення цілі, тим нище схильність до ризику. При цьому мотивація впливає і на надії і на успіх. При сильній мотивації на успіх надії на успіх звичайно скромніші, чим при слабкій мотивації.

Ще я провів методику на визначення особистісної та реактивної тривожності Спілбергера і Ханіна. За результатами виявилося: у один учень має середній рівень особистісної тривожності, одинадцять учнів має більш високий рівень особистісної тривожності. Особистісна тривожність, розуміється, як індивідуальна характеристика, яка відображає схильність субєкта до тривоги, і розуміється, що наявність у нього тенденцій сприймати достатньо широкий спектр ситуацій, які загрожують йому, відповідаючи на них відповідною реакцією. Особистісна тривожність активується при сприйнятті деяких стимулів, які розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Реактивна тривожність: у 12 дітей виявлено низьку реактивну тривожність, і лише в двох було виявлено високу. Реактивна тривожність як стан характеризується субєктивними переживаннями, емоціями: напругою, тривожність, застряганнями, нервозністю. Цей стан виникає емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різною по інтенсивності і динамічності в часі.

Рекомендації:

  • Вчителям слід звернути увагу на індивідуальні особливості кожного з учнів, а також на клас в цілому як на групу з певними віковими особливостями;
  • Проводити корекційну роботу з учнями у яких є ті чи інші особистісні проблеми: емоційно-вольова рівновага, страхи, невпевненість, агресивність, тощо.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз

навчально