Педагогічна діяльність Миколи Івановича Пирогова
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
ь П.Г. Рєдкін, К.Д.Ушинський, В.Я. Стоюнін, В.І. Водовозов, Д.Д. Семенов, А.Я. Герд і багато інших педагогів та методистів.
В 1861 році при Вільному економічному товаристві створюється Комітет грамотності, де обговорюються питання організації народної школи. Виникають різноманітні суспільні педагогічні організації. Організовуються недільні школи, в яких ведуть свою роботу і новатори. Створюються школи для дітей робітників, а у деяких місцях дошкільні установи.
Під впливом суспільно-педагогічного руху розвивається в ці роки педагогічна журналістика; на сторінках журналів жваво обговорюються найважливіші питання виховання і навчання.
Видавались: Журнал для виховання (виник в 1857 році, з 1860 року виходив під назвою Виховання; у ньому було вміщено декілька перших статей К. Д. Ушинського) ; Російський педагогічний вісник, Вчитель ( виходив з 1860 до 1870 року, був присвячений майже винятково питанням народної школи) ; Педагогічний збірник (журнал видавався Головним управлінням військово-учбових закладів з 1864 року, був присвячений загальним питанням виховання і середньої загальноосвітньої школи) ; Ясна Поляна (журнал видавався у 1861 1862 роках Л. М. Толстим, висвітлював досвід Ясно полянської школи. дуже гостро критикував царську і зарубіжну школу) та ін.
Питання виховання і народної освіти висвітлювались також літературними і політичними журналами.
Загальним питанням виховання присвячували свої сторінки на початку 60-их років навіть деякі спеціальні журнали. Так, у 1856 році в передовому журналі Морський збірник була опублікована відома стаття М.І. Пирогова Питання життя.
2. Практична діяльність М.І. Пирогова-педагога
М.І. Пирогов був активнім учасником суспільно-педагогічного руху 60-х років ХІХ ст. Після закінчення медичного факультету Московського університету Пирогов читав лекції у Дерптському університеті, а потім у Петербурзькій медично-хірургічній академії.
У роки Кримської війни був у числі захисників Севастополя і вперше в Росії організував общину медичних сестер.
Виражаючи незадоволеність існуючими порядками, він вважав , що необхідних покращень у житті країни можна досягти шляхом реформ. Однією з найважливіших умов удосконалення суспільної дійсності він вважав освіту, тому так багато уваги приділяв питанням виховання, педагогіки і школи.
Бажаючи поширення освіти серед народу, він приймав участь і створенні недільних шкіл, боровся за загальнодоступність вищої освіти і висловлював багато цінних ідей по його вдосконаленню.
Широкий відгук у всіх верствах суспільства отримала його стаття Питання життя (1856 р.) . У ній він показав своє відношення до дійсності, поставив насущні питання виховання і народної освіти. На противагу класовій політиці керівництва М. І. Пирогов захищав ідею рівного для всіх загальнолюдського виховання, виступав проти ранньої професіоналізації, стверджуючи, що професійному навчанню повинна передувати загальна освіта.
Невдовзі після появи статті керівництво, поступаючись суспільній думці, призначило Пирогова керівником учбового округу ( Одеського, а потім Київського ), де він користувався великою популярністю як гуманний і чуйний наставник молоді.
На цій посаді М.І. Пирогов багато зробив для удосконалення навчально-виховної роботи школи, для розвитку творчої ініціативи вчителів, їх підготовки. Він вважав , що одним з головних завдань школи, вчителів є пробудження в учнів бажання вчитися і творити.
Діючи за своїми переконаннями та всупереч офіційним вказівкам, Пирогов викликав незадоволеність державних чиновників та був звільнений. Герценівський Дзвін оцінював відставку Пирогова як одну з наймерзотніших справ уряду.
Останні 15 років М.І, Пирогов жив у селі Вишня, лікував хворих, працював над Щоденником старого лікаря, чудовим твором про виховання.
Велику цінність мають висловлювання Пирогова про виховання дітей у сімї перед школою. Він закликав батьків до формування цілісної та правдивої людини з раннього дитинства, підкреслював необхідність вивчати особливості маленьких дітей, рахуватися з їхніми бажаннями та потребами. Цікавими є думки про особливості дитячої уваги, необхідність її вправляти, про співвідношення наочності і живого слова у виховання, про розвиток у дітей можливості здобуття реальної освіти через розумні ігри , повязані з пізнанням предметів і явищ оточуючого життя, про значення дитячих ігор, його критичні зауваження з приводу штучності та надмірної систематизації занять у навчально-виховних закладах.
3. Система народної освіти і проблеми дидактики
Пирогов запропонував новий проект шкільної системи. спрямований проти класової школи. Він вважав, що основою шкільної системи повинна бути дворічна школа, звідки буде відкриватись доступ в середню школу всім. Свою шкільну систему він будував за принципом єдиної школи.
Пирогов пропонував шкільну систему з декількох ступенів, із відносно нетривалим терміном кожного, а саме: після початкової дворічної школи - прогімназія (неповна середня школа) двох типів з чотирирічним курсом; за нею йде гімназія також двох типів з 3 5-річною тривалістю навчання. Цю систему завершує вища школа (університети та вищі спеціальні навчальні заклади).
Шкільна система , проект якої склав Пирогов, маже бути представлена наступною схемою:
Університет чи вищий спеціальний навчальний заклад
Класи