Парки та сади Чернігівщини
Курсовой проект - Туризм
Другие курсовые по предмету Туризм
обудували санаторій і зараз площа садиби не входить до складу дендропарку. Ще й досі можна побачити два флігелі: одноповерховий та двоповерховий. Не збереглися оранжереї, які знаходилися у плодовому саду в південно-західній частині парку. Можливо, свого часу рослини з них влітку виносили у парк. Альтанок на горах також немає. У парку є 4 половецькі баби (одна на Дідовій горі і 3 на берегах Великого ставу) та колона суму (Розбита надія). Подібні колони ставили у багатьох парках. З одного боку, це могла бути данина моді, а з іншого - її могли встановити як память про передчасно померлих родичів. Відомостей, коли і з якого приводу вона зявилася у парку, нами не знайдено, але можна припустити, що Іван Михайлович так увічнив скорботу за своїми сестрами та братом, які померли у віці 16-27 років. Є у парку місток через Великий став, місточок через яр на Мохнатій гірці та інші містки. Кілька років тому поблизу входу у дендропарк встановили памятник його засновнику І.М. Скоропадському (скульптор Володимир Олександрович Філатов).
Свого часу до церкви вела алея з сосни кедрової сибірської, до садиби - ялинова, а від садиби до греблі - гіркокаштанова.
Якщо у 1888 р. у парку росло 574 види та форми, то у 1927 - 202, у 1935 - 197, у 1948 - 383, у 1960 в парку та арборетумі, створення якого розпочато у 1957 р - 969. У 1960-1969 рр. у дендропарку - 793 види, а з різновидностями та формами (сортами) - 1155, у 2000 р. на території старовинного парку - 278 видів та форм, а з урахуванням арборетуму в дендропарку - 771. Слід зазначити, що з 278 видів, які ростуть в історичній - частині парку, 144 представлені менш як 10 екземплярами. Це свідчить про необхідність суворого моніторингу таксономічного складу та своєчасних відновлювальних насаджень [10, 14].
У Тростянці вперше в Лівобережній Україні були випробувані ялиці грецька та Фразера, головчастий тис кістянковий, ялини Алькокка та червона, сосни осиста, скручена, кедрова корейська та Жеффрея, туя гігантська, туйовик поникаючий, болотний кипарис звичайний, клени завитий, голий, пенсільванський та колосистий, аморфа сивувата, береза чорна, каракас китайський, гледичія люта, дуб черепитчастий, липа маньчжурська, вяз американський, чекалкін горіх го-робинолистий та інші.
Багато рослин інтродукованих видів досягли природних розмірів. Тростянець - північна межа поширення в Україні окремих таксонів.
Цікавою особливістю насаджень парку є створення так званих гніздових груп, коли декілька рослин одного виду (дуба звичайного, липи серцелистої та американської, тополь білих та сіруватих, кленів гостролистих), висаджених близько одне від одного на галявині, утворюють неначе спільну крону.
Інший засіб застосовано до деяких хвойних - туй західної та гігантської, кипарисовиків горіхоплідного та Лавсона, ялиці білої. У солітері цих видів укорінюються нижні гілки (часто і пагони цих гілок), і вони разом з материнським деревом утворюють спільний конус. Схили невеликих пагорбів засаджені ялівцем козацьким.
Як відомо, існує 6 типів садово-паркових ландшафтів: лісові, паркові, регулярні, садові, лучні, альпійські. Ділянки із штучно сформованим рельєфом дендропарку Тростянець можна було б віднести до альпійського типу садово-паркового ландшафту. Але особливість Тростянця полягає у тому, що для оформлення гір не використовували каміння, яке звичайно є головним компонентом при формуванні альпійських ландшафтів.
Нині власне у парку (без арборетуму, розсадника та господарської зони) під насадженнями зайнято 114,1 га, галявинами - 42,2 га, ставками - 10,4 га, парковими дорогами - 9,4 га. Як бачимо, на галявини припадає більше третини від площі насаджень. Завдяки цьому значну площу парку можна розглядати як парковий тип садово-паркового ландшафту. Але у даному випадку гайки, розташовані серед галявин, часто мають досить значні площі, в них сформувалися лісові умови. В парку є великі масиви та захисна смуга з сосни уздовж меж, які безумовно слід віднести до лісового типу садово-паркового ландшафту. В більшості українських парків лісовий тип садово-паркового ландшафту створюють листяні дерева, лише у деяких з них, які виникли на базі природних соснових лісів, - хвойні (підкреслимо, що з сосни звичайної формуються світлохвойні лісові ландшафти). У Тростянці, і в цьому його особливість, завдяки широкому використанню ялини європейської, інших видів ялин, а також ялиць, тсуг та псевдотсуг є значні ділянки лісового типу садово-паркового ландшафту, сформованого темнохвойними видами. Лучні ландшафти трапляються на дні балок (зокрема, в балці Куциха).
Таким чином, дендропарк Тростянець являє собою переважно складне поєднання паркового і лісового типів садово-паркових ландшафтів, та ще й на штучно сформованому рельєфі.
Територія дендропарку розбита на 62 квартали.
Масиви й групи, які знаходяться у кожному кварталі, найчастіше складаються з дерев різних видів та віку.
Кількісний склад насаджень парку вивчали під час інвентаризацій 1957-1960, 1967-1970, 1980-1983, 1995-1997 рр. За даними останньої інвентаризації, в парку росте 47600 дерев. З них сосен звичайних - 10,2%, ялин європейських - 9,8%, туй західних (різних форм) - 3,6%, модрин європейських - 1,3%, туй гігантських - 1%, кленів гостролистих - 33,6%, вязів шорстких - 10,3%, лип серцелистих - 6,7%, берез звислих - 2,7%, робіній звичайних - 2%, ліщин звичайних-2%, яворів - 1,6%, гіркокаштанів звичайних - 1,6%, дубів звичайних - 1,4%, кленів польових - 1,1%, ясенів звичайних - 1%. Решта видів представлена у кількості менше 1% кожний.
Порівнюючи дані різних інвентариза