Париж, його СЦсторСЦя, культура та суспСЦльство
Дипломная работа - География
Другие дипломы по предмету География
D0>, РосСЦя
Сантьяго
Сеул
ССЦдней
СофСЦя
ТбСЦлСЦсСЦ
ТСЦрана
ТокСЦо
ТунСЦс
Чикаго
.2 Перспективи розвитку Парижа
ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ - грандСЦозний проект, запущений урядом Французькоi республСЦки. Мета проекту - створити сучасний конкурентоспроможний мегаполСЦс свСЦтового рСЦвня.
Французьке МСЦнСЦстерство культури й масових комунСЦкацСЦй залучило до роботи найбСЦльшСЦ мСЦжнароднСЦ архСЦтектурнСЦ бюро. Вони представили своi концепцСЦi модернСЦзацСЦi Парижа. У центрСЦ всСЦх пропозицСЦй стоять три проблеми планування розвитку з урахуванням охорони навколишнього середовища, реорганСЦзацСЦi транспортноi мережСЦ й СЦнтеграцСЦi пригородСЦв.
РЖдея модернСЦзацСЦi Великого Парижа вперше пролунала 17 грудня 2007 року на вСЦдкриттСЦ Центру архСЦтектури й культурноi спадщини. Висловив ii президент Французькоi республСЦки НСЦколя СаркозСЦ. Завершення проекту намСЦчене на 2030 р. [21].
Великий Париж - це величезна агломерацСЦя. Вона включаСФ столицю й пригороди - Сен ДенСЦ, Сен Ем Марн, Про Де Сен, Валь-Де-Марн, Вальд-Д'Уаз, Ессон СЦ РЖвелСЦн. Усього - 11 млн чоловСЦк. Експерти вказують на будСЦвельний бум, який необхСЦдно направити в потрСЦбне русло, на транспортну СЦнфраструктуру, яка вимагаСФ реорганСЦзацСЦi й на проблеми соцСЦальноi нерСЦвностСЦ.
У ФранцСЦi нацСЦленСЦ на грандСЦозну перебудову. Десять творчих бригад, що згрупувалися навколо метрСЦв архСЦтектури, таких як Жан Нувель, КрСЦстСЦан де Портзампар, Ролан Кастро, РСЦчард Роджерс, Бернардо СеккСЦ/Паола Вигано, ФСЦн Гейпель та СЦншСЦ, шСЦсть французьких СЦ чотири СЦноземнСЦ створили концепцСЦi, вСЦдповСЦднСЦ до позначених прСЦоритетСЦв. МСЦськСЦ жителСЦ повиненнСЦ проводити мСЦнСЦмум часу в транспортСЦ й максимум на природСЦ, а мСЦськСЦ будСЦвлСЦ й зеленСЦ насадження повиннСЦ врСЦвноважувати один одного. У десяти проектах Великого Парижа, представлених архСЦтекторами й мСЦстобудСЦвниками, велика увага придСЦляСФться регСЦональному розвитку, а також об'СФднанню столицСЦ СЦ ii пригородСЦв у СФдине цСЦле. Перспективним представляСФться полСЦцентричний розвиток, тобто крСЦм староi столицСЦ на територСЦi Великого Парижа створюСФться кСЦлька ядер притягання зСЦ своiми офСЦсними центрами, новими музеями, театрами й симпатичним низькоетажним житлом. АрхСЦтектори пСЦдкреслювали, що iх програми енергозберСЦгаючСЦ, створенСЦ у вСЦдповСЦдно до КСЦотського протоколу про скорочення шкСЦдливих викидСЦв в атмосферу й дружнСЦ сусСЦдам по РДвросоюзу.
У недрах бюро Architectures Jean Nouvel Duthilleul-Cantal Dupart дозрСЦвають проекти, якСЦ вирСЦшують самСЦ складнСЦ урбанСЦстичнСЦ завдання. Жан Нувель виступаСФ за скасування регламентацСЦi висотностСЦ будинкСЦв. ВСЦн переконаний, що в його вежах, зведених у малонаселених районах мСЦста, можна жити й працювати серед квСЦтучоi флори й спСЦваючоi фауни. Хмарочоси вСЦн стилСЦзуСФ пСЦд вСЦдомСЦ СЦсторичнСЦ пам'ятники. Ще один цСЦкавий пункт його програми реабСЦлСЦтацСЦя непривабливих будСЦвель. Метод накладання структури СЦз прозорих кубикСЦв-балконСЦв СЦз зеленими терасами. ЗмСЦна епох супроводжуСФться змСЦною моделей розвитку, вСЦдзначаСФ Нувель [21].
Антуан Грумбах (Antoine Grumbach) пропонуСФ створити гСЦгантський мегаполСЦс уздовж рСЦки. Великий Париж Грумбаха - це велика територСЦя аж до портового Гавра. Три мСЦста Париж, Руан, Гавр, з'СФднанСЦ рСЦзноманСЦтними логСЦстичними зв'язками, повиннСЦ виявити нову економСЦчну силу в СФвропейському масштабСЦ. А маркСЦрувати нову столичну СЦдентичнСЦсть СЦ стати заставою стабСЦльностСЦ системи покликана рСЦка Сена як основна транспортна артерСЦя. Париж повинен пам'ятати про глобалСЦзацСЦю, в умовах якоi морський транспорт стаСФ основним засобом пересування. УсСЦ свСЦтовСЦ столицСЦ СФ великими портовими мСЦстами, - ввважаСФ архСЦтектор.
КристСЦан де Порзампарк (Christian de Portzamparc) визначаСФ що, головне - не допускати замикання в собСЦ окремих районСЦв. УсСЦ вони повиннСЦ бути взаСФмозалежнСЦ, у всСЦх повиннСЦ бути присутнСЦм житло, офСЦснСЦ й торговСЦ центри. ВСЦн пропонуСФ пустити над окружними бульварами легкий СЦ швидкий повСЦтряний поiзд, а ПСЦвнСЦчний СЦ СхСЦдний вокзали замСЦнити новим термСЦналом, звСЦдки поiздом будуть ходити в мСЦста пСЦвнСЦчноi РДвропи.
Група Декарта пропонуСФ створити близько двадцяти мСЦст, кожне з населенням в 50000 жителСЦв, ставлячи при цьому в главу кута мСЦжмунСЦципальне спСЦвробСЦтництво з метою створення почуття прихильностСЦ до своСФi територСЦi й поСФднуючи при цьому розвиток сСЦльського господарства й виробництво продовольчих товарСЦв з будСЦвництвом на занедбаних дСЦлянках автодорСЦг. Одна СЦз заявлених цСЦлей - знизити рСЦвень температури на 2C, обновивши лСЦсовий масив регСЦону РЖль-Де-Франс, який служить як для поглинання вуглекислого газу, так СЦ джерелом економСЦi.
Команда Джамеля Клуша LAUC працюСФ ?/p>