Париж, його СЦсторСЦя, культура та суспСЦльство

Дипломная работа - География

Другие дипломы по предмету География



/uk.wikipedia.org/wiki/_> Парижа (Наприклад, XIV округ маСФ СЦндекс 75014) [3, с.63-65].

МСЦсто славиться своiми парками й садами, якСЦ окрСЦм рекреацСЦйноi функцСЦi несуть в собСЦ СЦсторичну та культурну сутнСЦсть парижан. РД серед них два найстаршСЦ сади в самому центрСЦ Парижа, сад ТюiльрСЦ , згодом набув статусу першого громадського саду в ПарижСЦ.

Другим перСЦодом розвитку паризьких садСЦв, якСЦ саме й довели до поточного виду - були часи СЦмператорськСЦ. В тСЦ часи, створення зелених просторСЦв СФ важливим аспектом полСЦтики аерацСЦi мСЦстоупорядникСЦв, оскСЦльки швидкими темпами зростало населенням Парижу. ПСЦд керСЦвництвом СЦнженера (Buttes-Chaumont). В послСЦдуючих роках садово-паркове мистецтво та iх кСЦлькСЦсть в мСЦстСЦ неухильно зростали [3, с.63-65].

Парк Еспланди РЖнвалСЦлСЦв(1814) Сад Пре Катлан(1850) Сад дю Ранела(1860) Сад дАкклСЦматасьйон(1860) Сад Авеню Фош(1864) Парк на Марсовому полСЦ(1867) Парк Бютт-Шомон(1869) Парк МонтсурСЦ(1878) Парк Монсо(1878) Парк Багатель(1904) Сад Природи(1936) Парк Келлерман(1937) Сад ТСЦно-РоссСЦ(1946) Сад ШекспСЦра(1953) Сад де лАрсеналь(1963) Парк Флораль(1968) Сад теплиць Отей(1968) Сад Променад - лСЦнСЦя БастСЦлСЦi(1969) Парк Сент-ПерСЦн(1977) Сад ВСЦльмен(1977) Сад КатрСЦн-Лабурже(1977) Сад Ле Аль(1980) Парк Бютт-дю-Шапо-Руж(1937)Сад Трокадеро(1980) Парк Жорж Брассенс(1984) Парк БерсСЦ(1984) Сад КоролСЦвського Палацу(1986) Парк ла-ВСЦллетт(1987) Парк БельвСЦль(1988) Сад Музею Карнавале(1989) Парк ШуазСЦ(1990) Зоосад(1990) Сад ТюiльрСЦ(1990) Сад АтлантСЦк(1990) Парк Андре ССЦтроен(1992)париж столиця французька

2.1.1 АрхСЦтектура

ЗовнСЦшнСЦй вигляд сучасного мСЦста був заданий в серединСЦ XIX ст. в результатСЦ грандСЦозноi перебудови. Багато столСЦть до цього мСЦсто складалося з лабСЦринта вузьких вулиць СЦ дерев'яних будинкСЦв. У 1852 за планом удосконалення мСЦста, задуманому бароном Османом СЦ зараз не втратили своСФi актуальностСЦ: висота СЦ розмСЦри будСЦвель пСЦдкоряються СФдиному закону рСЦвномСЦрностСЦ, СЦ з середини XIX ст. було зроблено всього лише кСЦлька виняткСЦв з правил. Завдяки цьому Париж залишаСФться мСЦстом невисокоi забудови [5, с.181].

Типовим для архСЦтектури Парижа СФ особливий вид особнякСЦв - htel particulier. Такий особняк - це багатий приватний будинок П-подСЦбноi форми з внутрСЦшнСЦм двором СЦ садом з тильного боку середньоi частини будСЦвлСЦ. БСЦльшСЦсть споруд було збудовано в XVII-XVIII столСЦттях, для споруд XVIII столСЦття характерною рисою СФ замкнений зСЦ всСЦх чотирьох бокСЦв двСЦр. Типовий приклад - будСЦвля Пале Рояль .