Оцінка фінансового стану комерційного банку
Контрольная работа - Банковское дело
Другие контрольные работы по предмету Банковское дело
?і послуги та враховані банком з відображенням їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
Векселі субєктів господарської діяльності, що приймаються під забезпечення наданого кредиту, мають відповідати вимогам, законодавства України, а також таким вимогам:
договори за операціями банків із врахування векселів, вексель та всі написи на ньому мають складатися державною мовою;
сума, що підлягає стягненню на користь банку як дисконт, має розраховуватися за ставкою, не нижчою, ніж облікова ставка Національного банку;
строк платежу за векселем не має перевищувати 365 днів;
вексель повинен мати не менше двох індосаментів підприємств, що є платоспроможними, оскільки тільки так можна забезпечити повне і своєчасне повернення кредиту;
термін врахування векселя банком до дати звернення до Національного банку за рефінансуванням строком до] 4 днів має бути не менше ніж 10 днів, а за рефінансуванням строком до 270 днів ~ не менше ніж 30 днів.
вексель повинен мати визначений строк платежу;
клієнт, від якого банк прийняв вексель для врахування, обслуговується
в цьому самому банку не менше одного року;
вексель має бути оригіналом, виданим в одному примірнику;
вексель не повинен мати будь-яких застережливих написів;
переказний вексель має бути акцептований.
Ці обмеження необхідні для успішного проведення центральним банком країни грошово-кредитної політики, вплив на яку має бути короткостроковим.
Після отримання під забезпечення кредиту врахованих банком векселів відповідне територіальне управління Національного банку в межах узгодженої суми складає реєстр векселів
Прийняття векселів у заставу за кредитом. Банки можуть кредитувати позичальників під заставу векселів. Заставна вартість векселя в основному становить 60-90% від номіналу. Проте, як свідчить вітчизняна банківська практика, цей Показник Може Сягати 25% від номіналу векселя та Нижче.
Надання банком кредитів під заставу векселів є звичайною кредитною процедурою. Але з огляду на те, що реалізація будь-якого заставного майна банком ускладнена (потрібна організація торгів, участь декількох покупців тощо), вексель як заставу реалізувати значно легше, оскільки продаж цінних паперів - майже єдині, що не потребує зайвих процедур та спеціальних дозволів для банку. Продаж цінних паперів є суто банківською операцією, тому комерційний банк має можливість оперативно та без зайвих витрат реалізувати заставу в формі векселя.
Специфікою цього виду кредитування є Порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі. Надані в заставу векселі обліковуються банком на позабалансових рахунках за номінальною вартістю. Банк має можливість у разі не повернення клієнтом кредитних коштів у звичайному порядку відшкодувати їх шляхом:
продажу заставлених векселів;
їх обміну на інший актив;
передачі векселів для припинення зобовязань банку.
Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем-заставодавцем договору застави, в якому встановлюється ціна застави, а також місце зберігання заставлених векселів. Банк, як правило, вимагає, якщо це не стосується іншого банку, щоб заставлені векселі зберігалися саме у банку.
Зрозуміло, що в за заставу мають прийматися векселі, строк платежу за яких перевищує термін дії кредиту.
На векселях заставодавець зобовязаний виконати заставний або передавальний іменний чи бланковий індосамент. Вид індосаменту встановлюється договором застави. Банк може вимагати, щоб позичальник вчинив саме передавальний індосамент.
У світовій банківській практиці у разі застави векселя набагато популярнішою є застава векселів із бланковим або іменним індосаментом на користь заставоутримувача без застереження про заставу ніж передача векселя із заставним застереженням. Причина цього полягає в тому, що передача векселя в заставним однією із зобовязаних за векселем осіб викликає в його кредитоспроможності (оскільки йому відмовлено у видачі кредиту без забезпечення). Тому знижує обізнаність такого векселя. Щоб уникнути цього неприємно наслідку, світові банки пішли переважно шляхом вчинення не заставного, індосаменту в разі застави векселя,
Передача векселів із бланковими або іменними індосаментами не суперечить природі застави, оскільки власником відповідно до умов договору залишається заставодавець, а заставоутримувач здобуває на векселі заставне право. Права заставоутримувача обмежені умовами договору про заставу. При порушенні своїх зобовязань за договором (наприклад, при реалізації векселів до настання обставин, що дають право звернути стягнення на предмет застави) заставотримач несе відповідальність перед заставодавцем згідно з цим договором.
Остаточне рішення щодо прийняття в заставу конкретних векселів приймається банком на підставі проведеної юридичної та фінансової експертизи і доводиться до відома позичальника. Далі визначається оціночна вартість пакета векселів і сума кредиту, що надається. З позичальником укладається договір застави. Банк може згідно з договором застави одержати від позичальника право перезастави та інкасування заставлених векселів.
Звернення стягнення на заставлені векселі у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за кредитом банк здійснює у порядку, передбаченому договором застави та чинним законодавством. Звернення банком стягнення на заставлені векселі здій