Оцінка вартості об’єкта авторського права - комп'ютерної програми

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

лих витрат на створення та підготовку до використання обєкта оцінки в поточну вартість, тобто в його вартість на дату оцінки.

Метод порівняння продажів є основним при ринковому підході. За наявності відповідних умов метод дозволяє визначити найточнішу, так звану справедливу ціну. Однак, попри свою простоту, його використання повязане з певними труднощами, властивими для порівняльного підходу.

Метод прямої капіталізації доходу застосовується в разі, коли прогнозується постійний за величиною і рівний за періодами прогнозування чистий операційний прибуток, одержання якого не обмежується в часі.

Метод дисконтування грошових потоків належить до методів непрямої капіталізації. В основу методу покладено перший закон фінансів. Співвідношення між дійсною та майбутньою вартістю зафіксовано формулою зростання знижки в майбутніх грошових потоках за методом складного відсотка.

Метод надлишкового прибутку є різновидом методу дисконтування грошових потоків. Відмінність полягає в тому, що за грошовий потік приймається чистий надлишковий прибуток, генерований у періоді t. Тут під надлишковим прибутком розуміють отримано за рахунок використання ОПІВ понад той прибуток, що його отримували в цьому виробництві до використання ОПІВ.

Розрахунок ринкової вартості інтелектуальної власності методом роялті заснований на практиці міжнародного обміну технологіями і є процедурою оцінки, на основі міжнародного досвіду продажу ліцензій.

Метод звільнення від роялті використовується за наявності інформації про угоди з подібними активами або щонайменше даних про ставки роялті, що використовувались в аналогічних справах. Суть цього методу ґрунтується на припущенні, що інтелектуальна власність, яку використовують на підприємстві, йому не належить.

Одним зі значних обєктів авторського права є програми для ЕОМ. Але методик для оцінки вартості прав на них практично немає.

Якщо програма розроблена для використання у власному виробництві або на замовлення, то її вартість можна розрахувати, ґрунтуючись на підході на основі активів, наприклад, за методом вихідних витрат.

Відповідно до Положення бухгалтерського обліку 16 Витрати на собівартість програми можуть бути віднесені:

  1. заробітна плата основних працівників, а також нарахування на заробітну плату;
  2. прямі матеріальні витрати: вартість спожитої електроенергії та носіїв, на які будуть записані програми;
  3. інші витрати: на видаткові матеріали, відрядження основних працівників, послуги сторонніх організацій тощо.

Виходячи з вище викладеного, розглянемо приклад розрахунку вартості компютерної програми, розробку якої вело ТОВ Караван на протязі 2 місяців

 

№ п/п Стаття витратСума, грн.

Заробітня плата розробників програмного забезпечення (програмістів)10 000

Нарахування на заробітну плату3780

Амортизація програмного забезпечення100

Амортизація технічних засобів150

Електроенергія500

Видаткові матеріали200

Послуги сторонніх організацій1000

Разом:15 730

 

Хоча й конкретних методик для оцінки вартості компютерних програм майже немає, оцінюючи обєкти ЕОМ, ми враховуємо витрати під час виробництва (написання коду, розробки дизайну та ін.). На сьогодні, на жаль, багато спеціалістів при оцінці використовують порівняльний метод, дивлячись на вартість ЕОМ на ринку нематеріальних активів.

 

ВИСНОВКИ

 

Не існує універсального, точного методу визначення вартості компютерних програм, оскільки кожна з них настільки індивідуальна, що неможливо створити математичний алгоритм для достовірного та точного розрахунку вартості цього обєкта.

Для практичної оцінки вартості компютерної програми фахівці рекомендують використовувати витратний та порівняльний підходи. В даній роботі вартість обчислювалась за допомогою витратного підходу.

В цій роботі розкриті основні поняття та їх сутність у сфері інтелектуальної власності, а саме авторського права.

Розглянуті питання правової охорони обєктів інтелектуальної власності в Україні, види відповідальностей за порушення прав на обєкти інтелектуальної власності та міри покарання, передбачені законодавством.

Розглянута практика входження обєктів інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства на прикладі ТОВ Караван.

Розглянуті основні підходи та методи до оцінки обєктів інтелектуальної власності. Виконані розрахунки оцінки вартості обєктів авторського права, а саме компютерної програми.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

  1. Авторське право [Електронний ресурс]. Елетрон. дан. Режим доступу:
  2. Про авторське право та суміжні права: Закон України від 23 грудня

1993 р. № 3792-XIІ: [Електрон. ресурси]/Режим доступу:

  1. Цивільний кодекс України: від 16 січня 2003 р. № 435-ІV: [Електрон. ресурси]/Режим доступу:
  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8074 Х: [Електрон. ресурси]/ Режим доступу:
  3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341 ІІІ: [Електрон. ресурси]/ Режим доступу:
  4. Авторське право [Електронний ресурс]. Елетрон. дан. Режим доступу: екрана;