Осуществление и защита гражданских прав
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
му, хто посягаСФ, якщо такСЦ дСЦi були зумовленСЦ потребою негайного вСЦдвернення чи припинення посягання.
Самозахист (самооборона) це застосування засобСЦв примусу особою без втручання вСЦдповСЦдних державних та СЦнших органСЦв.
Способи, засоби самозахисту та самооборони можуть бути передбаченСЦ законом або договором.
Самозахист здСЦйснюСФться особою пСЦсля вчинення правопорушення. Прикладами самозахисту можуть бути: право кредитора, в разСЦ прострочення боржником виконання обовязку, вСЦдмовитися вСЦд прийняття виконання, якщо воно втратило для нього СЦнтерес СЦ вимагати вСЦдшкодування збиткСЦв (ст.213 ЦК); право продавця вСЦдмовитися вСЦд договору купСЦвлСЦпродажу, якщо покупець вСЦдмовився вСЦд прийняття речСЦ (ст.232 ЦК); право наймача за договором майнового найму, у випадку вСЦдмови наймодавця провести капСЦтальний ремонт, провести його самому, зарахувавши, при цьому, вартСЦсть ремонту в рахунок плати за користування майном, або розСЦрвати договСЦр СЦ стягнути збитки (ст.264 ЦК).
На вСЦдмСЦну вСЦд самозахисту, самооборона виникаСФ в момент суспСЦльно небезпечного посягання або за наявностСЦ реальноi загрози заподСЦяння шкоди тому, хто охороняСФться.
Норма ст.15 КримСЦнального кодексу Украiни у повнСЦй мСЦрСЦ стосуСФться СЦ цивСЦльних вСЦдносин, не повязуючись СЦз вчиненням злочину СЦ з обовязковим заподСЦянням шкоди нападникСЦв.
Насамперед, важливого значення набуваСФ проблема способСЦв СЦ засобСЦв самозахисту та самооборони. На жаль, у чинному ЦивСЦльному кодексСЦ це питання достатньо не розроблене. Тому у проектСЦ ЦивСЦльного кодексу Украiни внесено значний перелСЦк критерСЦiв правозгСЦдностСЦ засобСЦв самозахисту, а саме:
- вСЦдповСЦднСЦсть засобСЦв самозахисту змСЦсту права, яке порушене;
- вСЦдповСЦднСЦсть засобСЦв самозахисту характеру дСЦй, яким цСЦ права порушенСЦ;
- засоби самозахисту не повиннСЦ суперечити вимогам закону та моральним засадам суспСЦльства.
Тому, наприклад, якщо власник, дСЦзнавшись про мСЦсце, де знаходиться викрадена у нього рСЦч, повертаСФ ii у своСФ володСЦння цСЦ дСЦi мають правозгСЦдний характер.
ПравозгСЦдний характер будуть мати дСЦi орендатора, який затримуСФ у себе рСЦч, що була предметом договору оренди, якщо орендодавець не повертаСФ грошСЦ, отриманСЦ ним за договором позики.
ЗгСЦдно зСЦ ст.15 КримСЦнального кодексу Украiни не СФ злочином застосування зброi або будь-яких СЦнших засобСЦв чи предметСЦв, незалежно вСЦд наслСЦдкСЦв, якщо вони здСЦйсненСЦ для захисту вСЦд нападу озброСФноi особи, вСЦдвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи СЦнше примСЦщення СЦ т.СЦн.
Тому, якщо власник будинку самообороняСФться за допомогою мисливськоi зброi вСЦд осСЦб, якСЦ вчинили напад на його оселю цСЦ дСЦi СФ правозгСЦдними.
Тут необхСЦдно пСЦдкреслити, що питання про вогнепальну зброю як засСЦб замозахисту громадян вСЦд злочинних посягань сьогоднСЦ в УкраiнСЦ СФ надзвичайно актуальним СЦ в той же час складним для вирСЦшення. Щодо вирСЦшення цього питання виражаються рСЦзнСЦ погляди, якСЦ можна звести до таких двох протилежних точок зору: перша легалСЦзувати короткоствольну вогнепальну зброю, СЦ друга не допустити володСЦння такою зброСФю цивСЦльним населенням.
На цей час у ВерховнСЦй РадСЦ Украiни на розглядСЦ СФ три проекти закону тАЬПро зброютАЭ. У першому законопроектСЦ, розробленому МСЦнСЦстерством внутрСЦшнСЦх справ Украiни, передбачено надання громадянам права тСЦльки на мисливську гладкоствольну СЦ нарСЦзну вогнепальну зброю. Автори ж двох СЦнших законопроектСЦв вСЦдстоюють право громадян не тСЦльки на мисливську, а й на короткоствольну нарСЦзну вогнепальну зброю. При цьому наводяться слСЦдуючСЦ доводи тАЬзатАЭ СЦ тАЬпротитАЭ:
- тАЬзатАЭ це стане засобом реалСЦзацСЦi конституцСЦйного права громадян на самозахист вСЦд протиправних посягань; найбСЦльш розвиненСЦ демократичнСЦ держави надали право володСЦння короткоствольною вогнепальною зброСФю своiм громадянам СЦ це справило стабСЦлСЦзуючий вплив на громадський порядок зменшилася кСЦлькСЦсть насильницьких злочинСЦв проти особи СЦ проти власностСЦ СЦ т.СЦн.;
- тАЬпротитАЭ законодавчо не врегульованСЦ питання використання, застосування вогнепальноi зброi цивСЦльним населенням з метою самозахисту та СЦн.
Безумовно, аргументи кожноi зСЦ сторСЦн досить вагомСЦ. Тому доцСЦльно буде проаналСЦзувати, як це питання вирСЦшене в СЦнших краiнах, наприклад, у РосСЦi.
Федеральний Закон РосСЦi тАЬПро зброютАЭ вСЦд 13 листопада 1996 року подСЦляСФ всю зброю, залежно вСЦд ii призначення, на цивСЦльну, службову СЦ бойову. ЦивСЦльною СФ зброя, яка використовуСФться громадянами з метою самооборони, для занять спортом СЦ для полювання.
З метою самооборони громадянам РосСЦi дозволено мати тСЦльки гладкоствольну, довгоствольну вогнепальну та газову зброю.
Вказаним вище Законом громадянам РосСЦi заборонено носСЦння вогнепальноi зброi з метою самозахисту за винятком випадкСЦв ii перевезення або транспортування.
Громадяни РосСЦi мають право застосовувати вогнепальну зброю, якою вони володСЦють на законних пСЦдставах, для захисту життя, здоровя СЦ власностСЦ в станСЦ необхСЦдноi оборони або крайньоi необхСЦдностСЦ. Застосуванню зброi маСФ передувати висловлене попередження про це особи, щодо якоi вона застосовуСФться, за винятком випадкСЦв, коли зволСЦкання СЦз застосуванням зброi безпосередньо загрожуСФ життю чи здоровю людей. При цьому ii застосування не повинно спричинити шкоду третСЦм особам.
ЗабороняСФться застосовувати вогнепальну зброю щодо жСЦнок, осСЦб з явними ознаками СЦнвалСЦдностСЦ, неповнолСЦтнСЦх, за винятком випадкСЦв вчинення цими особами збройного або групового н