Осуществление и защита гражданских прав
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
у, кредитор зобовязаний надати йому всСЦ документи, якСЦ пСЦдтверджують вимоги до боржника, передати право застави, якщо нею було забезпечене зобовязання, та СЦншСЦ права.
Поряд з договором поруки у законодавствСЦ деяких держав знаходить вСЦдображення так звана банкСЦвська гарантСЦя. Вона полягаСФ в зобовязаннСЦ банку нести майнову вСЦдповСЦдальнСЦсть за несприятливСЦ наслСЦдки, якСЦ можуть настати для клСЦСФнта внаслСЦдок якоiсь дСЦi або подСЦi.
БанкСЦвську гарантСЦю, яку дСЦюче законодавство Украiни не знаСФ, але яка достатньо повно регламентуСФться, наприклад, у новому ЦК РосСЦi (статтСЦ 368379), треба вСЦдокремлювати вСЦд страхування поруки в звичайнСЦй страховСЦй компанСЦi Украiни, яка одержала вСЦдповСЦду лСЦцензСЦю. Така можливСЦсть передбачена РЖнструкцСЦСФю про порядок видачСЦ тАж лСЦцензСЦй на здСЦйснення страховоi дСЦяльностСЦ тАж, затвердженоi наказом №18/78 ЛСЦцензСЦйноi палати при МСЦнСЦстерствСЦ економСЦки Украiни та Укрстрахнадзору вСЦд 15 червня 1996 року.
ЗгСЦдно з УнСЦфСЦкованими мСЦжнародними правилами по договСЦрним гарантСЦям (в редакцСЦi 1978р.), затверджених МСЦжнародною торговою палатою, банки можуть видавати гарантСЦi (а пСЦд гарантСЦСФю у Правилах маСФться на увазСЦ гарантСЦя, порука СЦ т.СЦн.) таких видСЦв:
- гарантСЦя (порука) виконання зобовязання, яке видаСФ банк на прохання постачальника товарСЦв, послуг, пСЦдрядчика, виплатити при невиконаннСЦ контрагентом умов котракту суму, яка передбачена у гарантСЦi (поруцСЦ);
- гарантСЦя (порука) повернення платежСЦв зобовязання, яке видаСФ банк на прохання постачальника товарСЦв, послуг, пСЦдрядчика, виплатити покупцевСЦ, замовнику суми, авансованСЦ виконавцю та повернутСЦ ним у звязку з невиконанням умов котракту;
- тендерна гарантСЦя (порука) виплата улаштовувачу торгСЦв сум, якСЦ не отриманСЦ ним вСЦд учасникСЦв торгСЦв СЦ т.СЦн.
ГарантСЦя як спосСЦб забезпечення зобовязань застосовуСФться у вСЦдносинах мСЦж юридичними особами. В той же час, в ст.196 ЦК Украiни мСЦститься вказСЦвка, що на гарантСЦю поширюються правила статей, якСЦ стосуються поруки.
Чинне цивСЦльне законодавство Украiни не мСЦстить визначення гарантСЦi. СутнСЦсть забезпечувальноi дСЦi гарантСЦi полягаСФ у тому, що при невиконаннСЦ боржником забезпеченого гарантСЦСФю зобовязання, кредитор маСФ право стягнути суму непогашеноi заборгованостСЦ з гаранта.
При цьому слСЦд зауважити, що договСЦр гарантСЦi не передбачаСФ наявнСЦсть СЦншого, основного зобовязання, вСЦн маСФ самостСЦйний, а не додатковий характер.
Гарантом може виступати лише юридична особа або держава. Зокрема, прийнята Постанова КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв Украiни вСЦд 14 грудня 1995 року тАЬПро порядок вСЦдшкодування збиткСЦв державного бюджету, що виникли внаслСЦдок настання гарантСЦйних випадкСЦв за СЦноземними кредиторами, одержаними юридичними особами пСЦд гарантСЦю уряду УкраiнитАЭ встановлюСФ порядок компенсацСЦi затрат за позиками, стосовно яких гарантом була держава.
Як правило, гарантСЦя застосовуСФться для забезпечення належного виконання обовязкСЦв в кредитних договорах. Практично договСЦр гарантСЦi оформлюСФться видачею установСЦ банку гарантом листа. Факт видачСЦ свСЦдчить про те, що договСЦр здСЦйснено у письмовСЦй формСЦ.
Гарант, на вСЦдмСЦну вСЦд поручителя, несе субсСЦдСЦарну вСЦдповСЦдальнСЦсть. НастаСФ вона в разСЦ, якщо боржник не маСФ вСЦдповСЦдних коштСЦв для повернення кредитору.
ГарантСЦя як правовий засСЦб, який становить забезпечувальну функцСЦю, зараз набула особливого значення. МежСЦ використання цСЦСФi форми значно розширились, особливо тепер, у перСЦод масових неплатежСЦв за договСЦрними зобовязаннями. ВеликСЦ фСЦрми, асоцСЦацСЦi, корпорацСЦi, спСЦлки, якСЦ обСФднують декСЦлька пСЦдприСФмств, або СЦншСЦ обСФднання вправСЦ виступати гарантом органСЦзацСЦiчлена обСФднання при укладеннСЦ кредитного договору з банком, наприклад, з постачальницькою, заготСЦвельною та СЦншими органСЦзацСЦями. Гарант разом з основним боржником вСЦдповСЦдаСФ перед кредитором, що посилюСФ впевненСЦсть у належному виконання договСЦрного зобовязання СЦ створюСФ належну правову основу у взаСФмовСЦдносинах мСЦж кредитором СЦ боржником разом з гарантом.
Завдаток як вид забезпечення застосовуСФться у вСЦдносинах мСЦж громадянами. ПСЦд завдатком розумСЦють грошову суму, що видаСФться однСЦСФю з договорних сторСЦн в рахунок належних з неi за договором платежСЦв другСЦй сторонСЦ в пСЦдтвердження укладення договору СЦ в забезпечення його виконання. Основною формою завдатка СФ грошова сума.
СутнСЦсть зобовязальноi дСЦi завдатку полягаСФ у тому, що певна частина належних контрагенту платежСЦв сплачуСФться наперед СЦ СФ для кредитора забезпеченням (запорукою) реального виконання зобовязання.
Правовий вплив завдатка на невиправну сторону проявляСФться в тому, що якщо за невиконання договору вСЦдповСЦдальна сторона, яка дала завдаток, вСЦн залишаСФться у другоi сторони, а якщо СФ винною сторона, яка отримала завдаток, вона зобовязана сплатити СЦншСЦй сторонСЦ подвСЦйну суму завдатку.
СубСФктами у даному правовСЦдношеннСЦ виступають задаткодавець, який СФ боржником, та задаткоотримувач, який СФ кредитором.
Моментом виникнення договору про завдаток вважаСФться внесення завдатку на основСЦ досягнутоi згоди.
Якщо сторона, яка дала завдаток, ухиляСФться вСЦд виконання договору, вона втрачаСФ завдаток. КрСЦм того, сторона, вСЦдповСЦдальна за невиконання договору, зобовязана вСЦдшкодувати другСЦй сторонСЦ збитки з урахуванням суми завдатку, якщо в договорСЦ не передбачено СЦнше.
Завдаток слСЦд вСЦдрСЦзняти вСЦд авансу. Аванс це певна грошова сума або цСЦнностСЦ, якСЦ покупець або замовник передаСФ продавцю або виконавцю робСЦт в раху?/p>