Особливості формування інноваційної культури вчителя
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
е переповнювання мозку кровю, сильний жар у голові й відчуття холоду в кінцівках, схильність до гострих хвороб мозку й слабка чутливість до. голоду й холоду.
Чезаре Ломброзо характеризує геніїв як людей самотніх, холодних, байдужих до своїх сімейних і суспільних обовязків. Серед них непропорційно багато наркоманів і пяниць, уважає він. Геніальна людина завжди хворобливо чутлива, погано переносить зміни погоди. У такої людини часто спостерігаються різкі спади, й підйоми творчої активності. Висновок: геніальність і безумство можуть поєднуватися в одній людині [5].
Більшість авторів виділяє наступні особистісні риси творців - інноваторів:
Незалежність, коли особистісні стандарти важливіші за стандарти групи, коли в наявності конконформізм оцінок і думок;
відвертість розуму: готовність охоче повірити своїм і чужим фантазіям;
висока толерантність до невизначених і нерозвязних ситуацій, конструктивна активність у цих ситуаціях;
розвинене естетичне відчуття, прагнення до краси як до абсолютно невмотивованого задоволення;
часто поряд з цим згадують також упевненість у своїх творчих здібностях, у своїй обдарованості й силі характеру;
змішані риси жіночності й мужності в поведінці, що відзначають не тільки психоаналітики, але й генетики.
Можливо, до цих типових рис творців-інноваторів слід додати й таку характеристику, як відсутність прямих меркантильних інтересів у дослідницькій діяльності. Урешті-решт, мірою інтелектуальної активності служить інтелектуальна ініціатива, що розуміється саме як продовження розумової діяльності за межами ситуативної заданості, не обумовлене ні практичними потребами, ні зовнішньою або субєктивною оцінкою роботи.
Підвищення інноваційної культури особистості передбачає формування умінь і навичок подолання всякого роду перешкод, які можуть виникнути на шляху продуктивного інноваційного мислення. Серед таких перешкод потрібно назвати наступні:
конформізм - бажання бути схожим на інших людей; людина боїться виказати незвичайні ідеї через боязнь виглядати смішно або не дуже розумно;
цензура (перш за все і особливо - внутрішня, або занадто висока самокритичність); люди, які бояться власних ідей, як правило, не бувають інноваторами; необхідна якась рівновага між обдарованістю й самокритичністю, бо дуже прискіплива самооцінка може призвести до творчого тупика;
страх; боязнь невдачі також сковує уяву й ініціативу;
ригідність; це утрудненість в зміні способів діяльності в нестандартних умовах;
прагнення знайти розвязання нової задачі негайно; але надмірно висока мотивація часто сприяє ухваленню неадекватних, помилкових рішень.
При формуванні інноваційної культури особистості слід також ураховувати й перешкоди критичного мислення:
1) побоювання бути дуже агресивним; відомо, що деякі з нас ще з дитинства засвоюють думку про те, що критикувати - значить бути боязнь відплати; критикуючи чужі ідеї, ми можемо викликати у відповідь критику своїх ідей.2) переоцінка власних ідей - ми неохоче ділимося тим, що нам подобається.3) надмірна стимуляція творчої фантазії; це також знижує критичність [10].
Інноваційне мислення, що генерує нові знання, напряму залежить від рівня професіоналізму інноватора, його здатності до систематичного отримання нової інформації, психологічної й діяльнісної спрямованості не на адаптацію, а на розвиток, на пошук нового.
Професійними якостями, які сприяють внесенню в освітній процес новизни високого рівня ефективності, поза сумнівом, є:
1) знання предмета;
2) технологічна культура;
3) психологічна культура. Про психологічну культуру треба сказати особливо. Педагог знаходиться в безпосередньому контакті з людьми, більш того, - з дітьми. Зрозуміло, що необхідно володіти психологічною компетентністю тому, хто віч-на-віч, щодня, за непростих обставин повинен створювати прийнятне людям, комфортне середовище, запобігати конфліктам, викликати щирий інтерес до того, що відбувається, налагоджувати співпрацю й співдружність у колективі. Ясно, що психологічна культура потрібна не тільки педагогам, вона обєктивно необхідна представникам багатьох професій. Без неї ніякі інновації виникати не можуть, хоча б тому, що самому новатору важче за всіх - треба не пасувати перед невідомістю, невдачею, тим більше зуміти з гідністю переносити успіх. "Вогонь, вода й мідні труби" - це доля першопрохідців. Уміти психологічно грамотно підтримувати не тільки тонус оточуючих, але й регулювати власне самопочуття дуже важливо [2].
4. Якості необхідні для формування інноваційної культури педагога
Проте частіше за все дослідники підкреслюють, що в тих сферах суспільно значущої діяльності, де неодмінною умовою є прояв особистих якостей, - в мистецтві, науці і, звичайно, у сфері освіти, - найважливішим чинником інноваційного розвитку сфери є певні якості особистості. З цією очевидною обставиною не можна не погодитися. Але при цьому слід виділити, які саме якості, перш за все, необхідні для формування інноваційної культури педагога.
Можна виокремити три групи таких властивостей особистості:
1) ставлення до дітей як до субєктів, які розвиваються;
2) культура людської взаємодії;
3) ставлення до себе як до субєкта, який розвивається.
Якщо про перші дві властивості часто говорять і пишуть, то про розуміння педагогом себе як особистості, здібної до розвитку, говорять тільки в професійному пла?/p>