Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?влюючи свої сумніви, передбачення. Пояснюючи вголос навчальний матеріал, дитина ще раз повторює його, уточнює, закріплює. Учень, який слухає, критично ставиться до того, що говорить товариш, аналізує, запитує, а не запамятовує пасивно, як це найчастіше відбувається при роботі з вчителем. [9]
Обовязкові ознаки спільної навчальної роботи:
а) наявність спільної мети роботи;
б) розподіл праці (функцій);
в) обмін думками, результатами праці, взаємодопомога учнів;
г) взаємоконтроль, взаємооцінка при розвязуванні учбової задачі;
д) безпосередній міжособистний контакт.
Систематичне використання спільної навчальної роботи учнів в умовах традиційної початкової школи :
а) дозволяє учням на більш високому рівні засвоювати знання, краще орієнтуватися в навчальному матеріалі;
б) позитивно впливає на розвиток пізнавальних процесів, таких як мислення, память, мовлення.
Спільна навчальна робота молодших школярів за умови її ефективної організації підвищує ступінь задоволеності учнів шкільним життям, знижує ступінь конфліктності у класному колективі.
Умови, необхідні для ефективного введення та застосування групових форм організації навчального процесу :
а) підготовка учнів до роботи в групі ровесників, спочатку в ігровій формі, потім на навчальному матеріалі;
б) підготовка вчителя : знайомство з теорією та практикою організації спільної навчальної роботи учнів;
в) організація роботи учнів в парі , потім в групі;
г) в групу мають входити діти з різними навчальними можливостями;
д) регламентація ролей в групі та усвідомлення учнями мети роботи;
е) застосування групової роботи можливе на уроках різних типів і на різних етапах, вибір форми організації навчального процесу залежить від мети, яку ставить вчитель;
ж) після проведення групової роботи необхідна рефлексія спільної роботи по розвязанню учбової задачі та характеру спілкування.
При реалізації в початковій школі системи розвивального навчання раціонально організована спільна навчальна робота учнів забезпечує такі переваги:
а) досягається вищий рівень розвитку основ теоретичного мислення (краще виконання дій аналізу, розвязування рефлексивних задач, більший розвиток внутрішнього планування дій);
б) досягається оволодіння учнями нормами ділового співробітництва, спрймання ними ділового спілкування як засобу опанування способу розвязання учбової задачі;
в) досягнуто підвищення пізнавальних інтересів та інтелектуальної активності учнів;
г) покращуються соціально-психологічні характеристики класного колективу, структура міжособистісних стосунків.
Розділ 2. Врахування індивідуально-типологічних особливостей молодших школярів у навчально-виховному процесі
Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в її спрямованості, здібностях, а й в динаміці її психічної діяльності. Не можна знайти двох людей, однакових за своїми психічними властивостями. Кожна людина відрізняється від інших багатьма особливостями, єдність яких утворюють її індивідуальність.
Темперамент характеризує психічну індивідуальність дитини насамперед з боку властивої їй динаміки нервово-психічних процесів і станів, їхньої інтенсивності, швидкості, ритму, тривалості, перебігу.
Діти із сангвінічним темпераментом характеризуються легкою збудливістю почуттів. Діти цього темпераменту швидкі й рухливі, але меншою мірою, ніж сангвініки дорослі.
Діти холеричного темпераменту характеризуються легкою збудливістю почуттів, силою й стійкістю їх у часі. За правильних умов виховання ці діти виявляють активність і наполегливість у роботі, а за неправильних - стають неслухняними, запальними, образливими.
У дітей флегматичного темпераменту почуття важко збуджувані, однак тривалі і стійкі. Молодший школяр-флегматик повільний, він здебільшого неохоче спілкується, часто нехтує справами, що вимагають від нього швидкості, турбот, зайвих рухів. Дитина-флегматик ухиляється від конфліктів, її важко образити, але коли вступає в конфлікт, то переживає глибоко, хоч зовні це не виявляється так яскраво, як у дітей вищезгаданих типів.
Діти з меланхолійним темпераментом надзвичайно чутливі, почуття в них виникають легко, вони міцні й стійкі в часі. Такі діти здебільшого соромязливі, малоактивні, важко пристосовуються до нових обставин. Вони часто розгублюються при опитуванні, хоч і мають хороші знання.
Під впливом навчання і виховання в дітей молодшого шкільного віку формуються такі риси характеру, як цілеспрямованість, акуратність, любов до праці тощо. Формування особистості відбувається головним чином у взаєминах з однолітками, товаришами по навчанню і дорослими, що її оточують. Підкреслюється першорядна роль відносин учнів у групі чи колективі, в якому вони постійно займаються навчальною діяльністю, грою тощо. Успіх у формуванні рис характеру в молодших школярів залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце належить єдності вимог школи і родини, позитивному прикладу дорослих, розумному застосуванню ними заохочень і покарань. Оцінні судження в молодшому шкільному віці займають важливе місце і виконують різні функції.
Оцінні судження батьків, учителів та інших дорослих про дітей цього віку є засобом корегування не тільки навчальних дій, а й моральних вчинків учнів. Оцінні судження учнів, які вони висловлюють по відношенню до ровесників та дорослих, є важливою умовою