ОсобливостСЦ украiнського бароко
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? старСЦ декорацСЦйнСЦ традицСЦi й декорацСЦйну стилСЦзацСЦю рисунка, а раптом сприйняли досягнення СФвропейських, головно фламандських малярських шкСЦл, СЦ передусСЦм пСЦдлягали впливу великого фламандця Pубенcа. У другСЦй половинСЦ XVII ст. барокове мистецтво прийшлося дуже до вподоби новому украiнському шляхетству, що тСЦльки вийшло з козацькоi верстви СЦ спСЦшило позолотити своi недавнСЦ герби. Тому немаСФ нСЦчого дивного, що разом СЦз потягненням до пишностСЦ та розкошСЦв украiнцСЦ захопилися бароковим малярством, СЦ так само украiнськСЦ майстри разом СЦ беззастережно сприйняли впливи цього мистецтва, й передусСЦм впливи Рубенса. ТакСЦ впливи можна побачити в оздобленнСЦ Троiцькоi Надбрамноi церкви КиСФво-Печерськоi Лаври. Надзвичайноi пишностСЦ та ошатностСЦ досягли церковнСЦ СЦконостаси: вони власне в цСЦм часСЦ почали пСЦдноситися до самоi стелСЦ церкви, й то в найвищому мСЦсцСЦ - пСЦд головною банею; число рядСЦв СЦкон дуже збСЦльшилося; СЦкони засвоiли звичай триматися золотого тла, а для бСЦльшоi пишностСЦ це тло почали робити не рСЦвним, а рельСФфно тисненим вСЦзерунком рослинного орнаменту. Особливо славнСЦ бароковСЦ СЦконостаси з XVII ст. збереглися в ЗахСЦднСЦй УкраiнСЦ в церквах: рогатинськСЦй, св. Параскеви у ЛьвовСЦ, а найпишнСЦший - у с. Богородчани. Образи богородчанського СЦконостасу малювання майстра РЖова Кондзелевича. Малювання СЦкон богородчанського СЦконостасу свСЦдчить, що майстер РЖов Кондзелевич був не тСЦльки талановитий, але й дуже освСЦчений майстер свого часу.
В добу бароко також набув широкого розповсюдження портрет. СвСЦтський портрет на украiнських землях виник у кСЦнцСЦ ХVРЖ ст. в трьох композицСЦйних варСЦантах погрудному, поясному та на повний зрСЦст, якСЦ СЦ в наступнСЦ столСЦття утримувалися як усталенСЦ СЦ незмСЦннСЦ опорнСЦ елементи портретного живопису. Портрети на повний зрСЦст були найбСЦльш репрезентативнСЦ, особливо тСЦ з них, що вСЦдзначалися багатою аранжировкою, пояснСЦ СЦ погруднСЦ позначенСЦ простотою СЦ суворСЦстю художньоi мови. НайранСЦше свСЦтський портрет в УкраiнСЦ поширився у середовищСЦ магнатСЦв, переважна бСЦльшСЦсть з яких були нащадками давньоруських православних княжих родСЦв. Портрет цього часу був явищем бСЦльш елСЦтарним, нСЦж у наступнСЦ перСЦоди. На украiнських землях склалися окремСЦ типи портретСЦв мСЦщанства, духовенства, шляхти, козацтва, що вСЦдповСЦдало соцСЦальному подСЦлу суспСЦльства. Вони мають багато спСЦльних рис, якСЦ найвиразнСЦше втСЦленСЦ у портретСЦ шляхти, так званому тАЬсарматському портретСЦтАЭ . ПСЦдкреслене почуття гСЦдностСЦ, власноi значимостСЦ передано у тАЮсарматськомутАЭ портретСЦ за допомогою достатньо простих, але надзвичайно виразних засобСЦв зображення людського тСЦла й антуражу у виглядСЦ площинних форм, пСЦдкреслених лСЦнСЦСФю, вСЦдсутностСЦ глибини СЦ перспективи в передачСЦ СЦнтерСФру, включеннСЦ до складу композицСЦi гербСЦв СЦ пояснювальних, переважно бСЦографСЦчних, написСЦв.
Скульптура. НайбСЦльшого розвитку скульптура набула на ЗахСЦдноукраiнських землях, через особливостСЦ культурних впливСЦв та релСЦгСЦйноi свСЦдомостСЦ. Знаменитий дух пориву та неспокою, що такий характерний для мистецтва бароко, в скульптурСЦ найперше дав себе знати в надгробках, у мавзолеях, поставлених над покСЦйниками по церквах та каплицях. У той час, як ще в добу ренесансу покСЦйникСЦв на мавзолеях представляли спокСЦйно лежачими, з головою, обпертою на руку, нСЦби у снСЦ, тепер, у добСЦ бароко, покСЦйникСЦв нСЦби пробудили зСЦ сну й частСЦше представляють стоячими або в цСЦлий зрСЦст, або обтятими бСЦльш чи менш незручно СЦ вставленими в нСЦшах.
КрСЦм скульпторСЦв, рСЦзьбярСЦв каменю, працювали в ЗахСЦднСЦй УкраiнСЦ також скульптори конвСЦсарСЦ або людвСЦсарСЦ. Так називалися вСЦдливачСЦ з металу. Головним центром ремесла й мистецтва в добу бароко в УкраiнСЦ зоставався ЛьвСЦв. Одною з бСЦльше вСЦдомих львСЦвських майстерень була майстерня родини ФранковичСЦв. ФранковичСЦ вСЦдливали в своiй майстернСЦ найбСЦльше дзвони та гармати, СЦнодСЦ з дуже вибагливими та артистичними орнаментами, але виготовляли також СЦ самостСЦйнСЦ металевСЦ скульптури. Основоположник родини ЮрСЦй Франк або його син Каспер Франкович були авторами доброi статуi крилатого, закованого в броню архСЦстратига Михаiла, що побиваСФ списом дракона. На СхСЦднСЦй чи в ЦентральнСЦй УкраiнСЦ, де скульптура набула великого значення головним чином як декорацСЦя пишноi архСЦтектури козацького барокко, вона рСЦзниться бСЦльше матерСЦалом скульптури, нСЦж стилем виконання. Коли в ЗахСЦднСЦй УкраiнСЦ скульптори-рСЦзьбярСЦ працювали головно в каменСЦ, майстри козацького бароко рСЦзали переважно з дерева. РСЦзали цСЦлСЦ постатСЦ й рельСФфи, СЦнодСЦ складнСЦ композицСЦi. В музеi ХаркСЦвського унСЦверситету перед вСЦйною збереглася СЦкона, рСЦзьблена високим рельСФфом, що представляла розпяття, сцени страстей, СЦншСЦ алегоричнСЦ персонажСЦ СЦ 12 апостолСЦв вряд, СЦ все це досить свСЦжоi й артистичноi працСЦ. З дерева рСЦзали виноснСЦ хрести з рельСФфно рСЦзаним розпяттям та СЦншими сценами, але це бСЦльше вСЦдноситься до дрСЦбноi скульптури, що сусСЦдить СЦз снСЦцерством. Ще бСЦльше, нСЦж фСЦгуральна скульптура, в ЦентральнСЦй та СхСЦднСЦй УкраiнСЦ розвинулася орнаментальна деревяна рСЦзьба: обрамлення СЦкон, вСЦвтаря СЦ навСЦть цСЦлСЦ СЦконостаси. Якраз у добу бароко СЦконостаси, що ранСЦше в церквах були невисокСЦ, розвинулися в цСЦлу багатоярусну стСЦнку, що перегороджувала церкву, пСЦдСЦймаючися вгору аж до висоти найвищоi церковноi банСЦ. БароковСЦ багатояруснСЦ СЦконостаси СЦнодСЦ являли собою густо рСЦзьбленСЦ високСЦ стСЦни, що складалися з колон, арок, архСЦтравСЦв, якСЦ разом СЦз тим служили обрамуванням СЦкон, але при тому пишалися СЦнодСЦ тонкою вибагливою