ОсобливостСЦ украiнського бароко
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?е, що украiнське барокко як сформований стилСЦстичний напрям у мистецтвСЦ, лСЦтературСЦ та й у культурСЦ в цСЦлому запозичувало своi починання СЦз Заходу, значною мСЦрою пСЦд впливом польськоi барокковоi культури, воно набуло власних нацСЦональних рис, спиралося на народнСЦ традицСЦi. Якщо конкретнСЦше торкатися певних особливостей, то необхСЦдно звернути увагу на своСФрСЦдний динамСЦзм украiнського барокко, яке поСФднало в собСЦ два чинники його саморозвитку: у звязку з поверненням культурного життя до його прадавньоi духовноi столицСЦ КиСФва й посилення визвольного руху на ПСЦвднСЦ, в ПоднСЦпровi, СлобожанщинСЦ розширювалися межСЦ творення самобутньоi барокковоi культури. Украiнське барокко, належачи до однСЦСФi з найвСЦдмСЦтнСЦших ознак культури XVIIXVIII столСЦть, увСЦбрало в себе найсуттСФвСЦшСЦ гранСЦ обСФднавчого характеру. Так само, як СЦ мова, СЦсторико-наукове осягнення себе, утвердження православноi вСЦри, барокко виявилося тим зовнСЦшнСЦм вираженням СФдностСЦ й одноцСЦлостСЦ культури , яка допомагала консолСЦдувати нацСЦю. Сам дух СЦ неспокСЦй, антиномСЦя потягу до власного, того, що кровно йшло вСЦд орнаменту земного буття, переосмислення в контекстСЦ цього земного релСЦгСЦйних СЦ свСЦтських норм життя, яскраво вираженСЦ критицизм СЦ тренос, прагнення до нестандартностСЦ, проблискСЦв свСЦтла в складних суперечливих лабСЦринтах буття дали вСЦдмСЦтний тип бароккового свСЦтосприймання. Поняття барокко охоплюСФ не лише архСЦтектуру, а й ужиткове мистецтво, фольклорнСЦ мотиви з естетикою яскравих оптимСЦстичних форм, лСЦтописання, театр, музику, малярство.
АрхСЦтектура. ЗароджуСФться бароккова архСЦтектура, а в синтезСЦ з нею й СЦншСЦ мистецтва, на початку XVII столСЦття у ЛьвовСЦ (костьол бернардинСЦв 1600 p., СФзуiтСЦв 1613-1670 pp.). СамостСЦйна творчСЦсть украiнських майстрСЦв розпочинаСФться в другСЦй половинСЦ XVII столСЦття, та досягаСФ найбСЦльшого розквСЦту в добу Мазепи. Новий характер украiнськоi архСЦтектури складаСФться головно пСЦд впливом двох чинникСЦв - староi традицСЦi мурованого будСЦвництва, започаткованоi в княжу добу, й деревяного народного будСЦвництва. ВважаСФться, що перший тип будов постав СЦз поСФднання тринавноi церкви, вСЦддавна пристосованоi до лСЦтургСЦйних потреб схСЦдноi обрядовостСЦ, СЦз захСЦдним СЦ базилСЦчним типом барокко, близького до вСЦзантСЦйсько-украiнськоi базилСЦки. До таких споруд нашого краю належать великСЦ церкви в Бережанах, Троiцька церква в ЧернСЦговСЦ (1679 p.), собор Мгарського монастиря неподалСЦк вСЦд Лубен, будСЦвництво якого розпочав гетьман Самойлович у 1682 роцСЦ, двСЦ будСЦвлСЦ часСЦв гетьмана Мазепи в КиСФвСЦ -МихайлСЦвський собор (1690-1694 pp.) СЦ Братська церква АкадемСЦi (1695 p.). Хоч у цих будовах у бСЦльшСЦй мСЦрСЦ помСЦтнСЦ впливи захСЦдноСФвропейськСЦ, але окремСЦ форми й деталСЦ, зокрема декорацСЦя, набирають оригСЦнальних форм, що почерпнутСЦ з народного, сСЦльського мистецтва. Особливоi своСФрСЦдностСЦ й краси досягають форми бань, якСЦ не мають собСЦ рСЦвних у цСЦлСЦй РДвропСЦ.
Стало зрозумСЦлим також, що немаСФ кращоi оборони, як повернення увСЦрваноi традицСЦi з великим СЦ славним минулим. Румовищами будСЦвничоi творчостСЦ великокняжих часСЦв була засСЦяна вся Украiна, а в першу чергу Киiв. В iхнСЦй вСЦковСЦй повазСЦ й святостСЦ загрожене украiнство вирСЦшило шукати пСЦдтримку в культурнСЦй боротьбСЦ з ворожим натиском. В тому корСЦниться в першу чергу той завзятий СЦ послСЦдовний реставрацСЦйний рух, що його свСЦдками стаСФмо вСЦд початку XVII в. - за Могили, а вСЦдтак у добу Хмельниччини. Нова Украiна XVII в. пСЦдСЦймала з домовини стару Украiну княжих лицарСЦв СЦ переможцСЦв. Очевидно, форми, в якСЦ мимоволСЦ одягалася та реставрацСЦйна акцСЦя, мусили вСЦдповСЦдати естетичним вимогам свого часу. На останках стСЦн, на фундаментах княжих церков зростали тепер будСЦвлСЦ СЦз сучасним - ренесансовим, а вСЦдтак барокковим - оформленням.
Почався будСЦвничий СЦ вСЦдновний перСЦод. А сама реставрацСЦя потребувала суттСФвих добудов, а не просто декорування чи повторення старого. В увесь цей процес укладався глибокий сенс безперервностСЦ СЦсторСЦi, саме культурноi СЦсторСЦi. ПСЦд протекторатом князя Костянтина Острозького почалося обновлення КирилСЦвськоi церкви (зведена у XII ст.), через певний час, у 1613 роцСЦ, СЦталСЦйський архСЦтектор Себастьян БраччСЦ почав перебудовувати Успенський собор на ПодолСЦ в КиСФвСЦ. ВСЦдновлювалися й пСЦднСЦмалися з руiн СофСЦя Киiвська, численнСЦ церкви - Десятинна в КиСФвСЦ, Спаса на БерестовСЦ, Успенська в ПереяславСЦ, РЖллСЦнська в Троiцькому монастирСЦ в ЧернСЦговСЦ. Викликали захоплення барокковою ошатнСЦстю й довершенСЦстю оздоблення споруд, дзвСЦниць, СЦконостасСЦв, церковних брам, гравюр. ЗмСЦнювалося саме обличчя архСЦтектурного свСЦту, усмСЦхнене своСФю позолотою, внесенням яскравих народних мотивСЦв, синтезом нового архСЦтектурного та образотворчого мислення. ВиконанСЦ в барокковому стилСЦ СЦконостаси XVII - XVIII столСЦть своСФю величнСЦстю й монументальнСЦстю ставали центральною окрасою РДлецького собору, Троiцького собору в ЧернСЦговСЦ, Преображенськоi церкви у Великих Соро-чинцях.
Малярство. В малярствСЦ подих мистецтва бароко дав себе вСЦдчути дещо пСЦзнСЦше, нСЦж в архСЦтектурСЦ, але коли вСЦдчувся, то раптом дав себе знати виразним зворотом у шляхах малярськоi творчостСЦ. В той час, як у добСЦ ренесансу украiнськСЦ майстри малярства сприймали закордоннСЦ мистецькСЦ впливи обережно, вдумливо, комбСЦнуючи чуже, запозичене з кращими традицСЦями украiнських малярських шкСЦл СЦ творячи в той спосСЦб оригСЦнальну украiнську школу ренесансового малярства, в добСЦ бароко це зовсСЦм змСЦнилося; в цСЦй добСЦ украiнськСЦ майстри якось залишили сво?/p>