Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?-економічних ресурсів регіону. При належному комплексному використанні всього рекреаційного комплексу можна отримувати значні валютні надходження до бюджету, що сприятиме підйому економіки
АРК в цілому.
Сприятливі кліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявність значних запасів мінеральних вод та лікувальних грязей сприяли формуванню на півострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу [9, c. 502].
У рекреаційному комплексі Криму виділяються три зони: південний берег Криму, де найінтенсивніше для лікування і відпочинку використовуються його кліматичні курорти Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек, західний берег відомий грязями, мінеральними водами, сприятливими кліматичними умовами, головними курортами якого є Євпаторія та Саки, а також історико-культурним центром м. Севастополь, південно-східне узбережжя Криму з курортними містами Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.
Основу міжгалузевого комплексу становлять курорти, тобто населені пункти з природними лікувальними засобами, в яких створені лікувальні заклади (санаторії, пансіонати).
Санаторно-курортний комплекс нараховував у 2008 р. 655 курортно-рекреаційних закладів усіх форм власності, що на 11 закладів більше, ніж у 2007 р.
У 2006/2007р. в АРК та м. Севастополі функціонувало 143 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 55236 місць, кількість місць у яких порівняно з 2000 р. зменшилась на 2300 місць, з 1990 р. на 2044 місць.
На цей же період у Криму було 724 дитячих оздоровчих таборів, у тому числі 92 заміських, всього на 36,0 тис. місць, заміські на 29,1 тис. місць. Всього за цей період у таборах відпочило 167,2 тис. дітей, у тому числі у заміських 98,2 тис. Питома вага оздоровлення дітей у загальній кількості дітей 7-16 років в 2007 р. склала 33,5 % [12,c.176].
Велике значення для курортно-туристичної сфери в Криму має досить розвинута мережа підприємств готельного господарства. На кінець 2007 р. тут функціонувало 93 готелів проти 88 в 2005 р., в яких було обслуговано 384,8 тис. приїжджих та 252,1 тис. відповідно.
В 2007 р. на відпочинок і лікування прибуло 5,73 млн. чоловік, що на 0,61 млн. чоловік більше, ніж за 2006 р.
У II півріччі 2008 р. підприємства галузі відчули вплив фінансової кризи, що привело до незначного зниження потоку відпочиваючих в АРК в порівнянні з 2007 р.
Так, кількість тих, що відпочили за станом на 1 січня 2009 р. склало 5,66 млн. чоловік, що на 1,2 % нижче за рівень аналогічного періоду 2007 р. Кількість тих, що організовано відпочили в здравницях скоротилося на 1,6 % і склало 1,3 млн. чоловік (Додаток 9).
Структура прибулих в автономію в 2008 р. на відпочинок і лікування залишилася практично на рівні 2007 р. Найбільшу частку в структурі відпочиваючих складають громадяни України - 72,6 %. Питома вага рекреантів з країн СНД і далекого зарубіжжя склала відповідно 24,5 % і 2,9 %.
Субєктами господарювання санаторно-курортної і туристської галузі виконана значна робота по зміцненню матеріальною, зокрема лікувально-діагностичною, бази здравниць, реконструкції і модернізації номерного фонду, будівництву басейнів і інших обєктів курортної і туристської інфраструктури. Всього у I кварталі 2009 р. освоєно 90,8 млн. грн.
На початок курортного сезону 2009 р. відкрито ряд нових і реконструйованих готелів: "Україна", "ТЕС" (м. Євпаторія), "Вілла Софія" (м. Ялта), приватні готелі "Морська крапля" і "Лагуна" (смт. Піщане, район Бахчисараю). Готель "Імперіал" (м. Сімферополь) отримав статус тризіркового готелю.
У I півріччі 2009 р. почали роботу турпріют "Баксан" в с. Міжгіря (Білогірський район) і притулок "Баштановка" (район Бахчисараю) для велотуристів [8, c. 2].
- Проблеми району
Екологічну ситуацію в Криму, як і в Україні загалом, можна оцінити як кризову. Вона постійно погіршується через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди хімічної та газової промисловості, автотранспорту формують основну частину забруднення в Криму. Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. Саме тут в море впадає Північно-Кримський канал, вода якого вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів. Внаслідок забруднення Чорного моря із 26 видів промислових риб залишилося 6.
При зрошувальній меліорації у Південному степу і Криму відбувається вторинне засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування при надмірних поливах. Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами вуглецю пов`язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах.
Хімічні виробництва, що використовують ропу Сиваша для виготовлення мінеральних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, теж забруднюють навколишнє середовище. На забруднення атмосферного повітря впливають викиди шкідливих речовин, які в 2007 р. склали 168,8 тис. т, що на 11,7 % більше, ніж в 2005 р. та на 18,0 % більше, ніж в 2000 р., хоча викиди із стаціонарних джерел забруднення у 2008 р. зменшилися і складали 31,1 тис. т (Додаток 10).
Сильно забруднює повітря автотранспорт, викиди якого складають 71,1 % загального об`єму викидів в атмосферу. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту в 2007 р. становили 120,1 тис. т, що на 15,8 тис. т більше, ніж в 2006 р. та на 13,2 тис. т більше, ніж в 2000 р. На території Автономної Республіки Крим існує ряд проблем нераціонального використання природних ресурсів, збереження унікальної флори і фауни та поліпшення екологічної ситуації. Зокрема, є потреба у здійсне?/p>