Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим

Курсовой проект - География

Другие курсовые по предмету География

слово-аграрний промисловий центр м. Красноперекопськ, Північний аграрно-промисловий північна і центральна частина північного Криму, промисловий центр Джанкой, Східний промислово-аграрний підрайон промисловий центр м. Керч.

Промисловість є основним сектором у виробничій сфері Автономної Республіки Крим.

Так, в період 2006 - 2008 років обсяги виробництва промислової продукції стабільно ростуть (Додаток 3), у тому числі і в 2008 р. приріст виробництва склав 3,1 %.

При цьому слід зазначити, що світова фінансова криза зробила вплив на результати роботи галузі. З початку прояву кризових явищ дещо сповільнилися темпи зростання обсягів промислового виробництва (з 108,3 % за 9 місяців 2008 р. до 103,1 % за підсумками 2008 р.)

Приріст промислового виробництва в 2008 р. був досягнутий за рахунок збільшення випуску продукції переробної промисловості (+4,1 %) і на підприємствах, зайнятих виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води (+4,9 %).

У переробній промисловості збільшення випуску продукції обумовлене зростанням обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (+6,7 %), продукції машинобудування (+5,8 %), іншої неметалевої мінеральної продукції (+2,6 %).

Зниження показників добувної промисловості (-7,5 %) обумовлене зменшенням здобичі паливно-енергетичних корисних (-3,4 %) копалини із-за зниження здобичі нафти, газу і газового конденсату унаслідок виснаження продуктивних горизонтів родовищ, а також зниження здобичі неенергетичних корисних копалини (-18,8 %).

Структура промислового виробництва по видах економічної діяльності (Додаток 4).

Основну частину в структурі займає продукція переробної промисловості - 86,5 %, на добувну промисловість доводиться 6,1 %, частка підприємств, що займаються виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води, складає 7,4 %.

У переробній групі промисловості найбільшу питому вагу (42,1 %) займає виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, 21,6 % доводиться на хімічну і нафтохімічну промисловість, 13,4 % - на машинобудування, 6,4 % - на виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції і 2,1 % - на металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів [6, c. 2-5].

Провідними галузями машинобудівельного комплексу є суднобудування і судноремонт (Керченський суднобудівний завод “Затока”, Севастопольський морський завод, Феодосійське ВО), сільськогосподарське машинобудування (Сімферополь, Джанкой), електротехнічна промисловість (Сімферопольський електромашинобудівний завод, ВАТ “МУСОН” м. Севастополь, Севастопольський приладобудівельний завод “Парус”, Феодосійський оптичний завод, Феодосійський приладобудівельний завод), радіоелектроніка (ВО “Фотон” у Сімферополі), приладобудування (Сімферополь, Севастополь), виробництво машин і обладнання (ВАТ “Альбатрос” м. Керч, завод “Метекс” м. Сімферополь, ВАТ “Кримпродмаш” м. Сімферополь, ВАТ “Машинобудівельний завод “Прогрес” м. Сімферополь, ВАТ “Дослідний механічний завод” м. Євпаторія).

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), лише частково використовуючи привізну. Найбільшими підприємствами є Сімферопольський завод пластмас, Сакський хімічний завод, Кримський содовий і Кримський двоокису титану заводи, Перекопський бромний завод, Севастопольський завод “Хімпром”, Південносиваський магнезитовий завод (магнезійний порошок для чорної металургії України) [10, c. 488].

Промисловість будівельних матеріалів в основному забезпечує місцеві потреби. Найбільшим підприємством є Балаклійський цементно-шиферний комбінат. У Керчі знаходиться завод скловиробів. Мармуристий вапняк і мармур видобувають у Кадиківському і Чоргунському родовищах, а карбонатно-цементну сировину поблизу Бахчисарая.

Гірничодобувна промисловість репрезентована Комиш-Бурунським гірничо-збагачувальним комбінатом, звідки залізна руда транспортується на заводи Маріуполя. У Балаклаві видобувають флюсові вапняки. Електроенергія виробляється на теплових електростанціях Керчі, Сімферополя, Севастополя [1, c. 228-229].

Основною галуззю в паливній промисловості є газова промисловість (видобуток природного газу зосереджує 90,3 % обсягу продукції паливної промисловості). Чорна металургія об`єднає 10 підприємств. Основна підгалузь вторинна обробка чорних металів. У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості зосереджено 91 підприємство і 161 виробництво. Особливо виділяється меблева промисловість близько 45 % виробництва галузі. Головними галузями легкої промисловості є взуттєва і швейна промисловість (ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика”, орендне взуттєве підприємство “ДАНІЕЛЬ” м. Сімферополь, Севастопольська фабрика спортивних трикотажних виробів, ВАТ “Керченська бавовнопрядильна фабрика”, ВАТ “ЛАВАНДА” м. Феодосія, швейна фабрика “Чорноморочка” смт. Чорноморське, АТЗТ Швейна фабрика ім. Н. Онілової м. Севастополь, ВАТ “Євпаторійська швейна фабрика”, ВТП “Зоря” м. Джанкой).

Розвиненою та специфічною в Україні є харчова промисловість регіону. Одна з основних її галузей це рибне господарство, що включає рибальство, рибництво й обробку рибних ресурсів. Рибальство експлуатує унікальні рибні запаси Чорного моря та внутрішніх водойм, здійснює вилов риби, добування морепродуктів. Рибництво займається розведенням у прісноводних та солоно-водних водоймах: біля м. Алушти функціонує форелевий рибозавод, Каркінітський риборозподільник та Сиваський рибоводний пункт. Основу підгалузі океані?/p>