Особливості розвитку продуктивних сил Болгарії
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?но-сходу від першокласної транспортної артерії, у яку нині перетворений проспект Леніна. Радують око обновлений будинок театру ім. Івана Вазова, значний комплекс центрального вокзалу.
Основні промислові підприємства розміщені в північних і східних районах міста (поблизу р. Іскир). Софійські фабрики і заводи дають близько 16% промислової продукції країни. Особливо висока їхня частка у виробництві чорних металів і машин, зокрема в приладобудуванні, радіоелектроніці, верстатобудуванні, а також у легкій і харчовій промисловості. Близько 1/5 промислової продукції софійського промислового вузла дає металургія (Кремиковський комбінат чорної металургії і комбінат по прокаті кольорових металів).
7.2 Південно-Східна Болгарія
Район включає і рівнинну територію (Верхньофракійську низовину), і гори (Родопи і Средна-Гору), що пояснює нею природна і господарська розмаїтість.
У гірській частині району зосереджені такі природні багатства, як руди кольорових металів, ліс і гідроенергетичні ресурси. В роки народної влади багато гірських рік були загачені греблями й утворені водоймища. На їхній водній енергії працюють самі великі гідроелектростанції Бош арії: каскади ГЕС Белмекен-Чаїра, Батак,
У рівнинній частині району виросли головні промислові центри. У них машинобудування тепер випередило традиційну харчосмакову промисловість. Район спеціалізується на виробництві електронно-обчислювальної техніки, електромоторів і кабелю, пневматичних і гідравлічних пристроїв, деревообробних машин, шарикопідшипників, легких тракторів, мотокарів і акумуляторів..
Головний господарський центр району Пловдив (більш 300 тис. жителів). Це місто має багатовікову історію. Вже в далекі часи тут, на трьох пагорбах, знаходилася столиця Фракії, а потім древній Филипопіль столиця македонського царя Пилипа II, у період римського панування перейменований у Тримонциум. Поступово розширюючи, місто вийшов за границі пагорбів і розкинувся на обох берегах Мариці. На вершині Пагорба Визволителів спорудять величний памятник, що вінчає фігура радянського воїна. Жителі міста ласкаво називають його Алеша.
У місті багато культурних установ, у тому числі університет, сільськогосподарський і медичний інститути, театри, музеї, бібліотеки.
У долині Мариці, на захід Пловдива, знаходиться місто Пазарджик (70 тис. жителів), важливий центр консервної, виноробної, тютюнової промисловості. Там же побудовані заводи гумових виробів і акумуляторний. В околицях міста найбільше в Європі тепличне господарство, де овочі вирощуються цілий рік.
Стара-Загора (130 тис. жителів) швидко зростаючий економічний і адміністративний-адміністративний-культурно-адміністративний центр. Розташований в області стику родючої Верхнефракийської низовини і південних схилів хребта Средна-Гора на перехресті важливих шляхів з Південної Болгарії в Північну (через Зміївський і Шипкинський перевали), а також із заходу із Софії на схід у Бургас, до моря. Навряд чи що-небудь могло прикрасити місто краще, ніж природне обрамлення у виді мяких блакитнувато-синіх обрисів гір і зеленої рівнини, що перетворюється осінню в жовто-золотий килим.
Хасково (75 тис. жителів) і Димитровград (50 тис. жителів) розділяє всього 15 км. Хасково виконує різноманітні функції, будучи не тільки важливим господарським, але й адміністративно-культурним центром. Його промислову особу визначають заводи, що випускають устаткування для хімічної, харчової і тютюнової галузей, тютюнові підприємства, і в першу чергу одна із самим великим, оснащеним новітнім устаткуванням тютюнових фабрик у Європі (робить біля чверті тютюнових виробів Болгарії). Димитровград дітище соціалістичної індустріалізації був заснований у 1947 р. на березі Марини, на місці перетинання важливих залізничних магістралей у покладів лігнітів. У місті розташований комбінат мінеральних добрив і завод хімічного машинобудування, цементне і шиферне виробництва, консервна фабрика. Розробка лігнітів ведеться на розташованих біля міста вугільних шахтах. Лігніти служать паливом теплоелектроцентралі, а гаряча вода ТЭЦ опалює побудовані поруч оранжереї, у яких вирощуються ранні овочі.
Бургас (150 тис. жителів) головні морські ворота Південної Болгарії. Місто розташоване між берегами глибоко вдасться в сушу Бургаського затоки й озерами, розташованими неподалік.
Сливен (близько 100 тис. жителів), зберігаючи славу одного з головних центрів народженої тут у XIX в. фабричної текстильної промисловості Болгарії, перетворився разом з тим у важливий центр машинобудування.
7.3 Північна Болгарія
Даний регіон включає Дунайську горбкувату рівнину з її родючими ґрунтами, широку зону північних передгірїв хребта Стара-Планина, сприятливу для розвитку садівництва і виноградарства, і положисті північні схили гір з їх найбагатшими в країні буковими лісами. Відкриття в післявоєнний період невеликих родовищ нафти і газу (у Плевена і Враци), а також камяного вугілля і марганцю в Добруджі не могло зробити істотного впливу на розвиток промисловості в цієї, донедавна чисто аграрної частини Болгарії. Значна частина палива, металу і деяких інших видів сировини і напівфабрикатів доставляється туди або з південних районів Болгарії, або з інших країн (насамперед зі СНД ).
Північна Болгарія займає 44% території країни, на якій живе % її населення. В економічних відносинах вона відрізняється від Південної Болгарії більш високою часткою продукції маши