Особливості моделей економічного розвитку країн, що розвиваються
Сочинение - Экономика
Другие сочинения по предмету Экономика
політичної демократії, у репресіях зверху й у виступах знизу.
В країнах Латинської Америки певна багатоукладність спостерігається в промисловості. Майже половину робочої сили регіону становлять ремісники, робітники кустарних підприємств або невеликих фабрик. Поряд з цим існують великі промислові підприємства, що належать місцевому капіталові, державі та іноземним монополіям.
Спільною рисою економічного розвитку переважної більшості цих країн є низький рівень життя населення, високі темпи росту населення, спеціалізація у міжнародному поділі праці переважно на виробництві сировини, значна залежність від іноземного капіталу набагато істотніший і жорстокіший вплив релігій, традицій на соціально-економічний розвиток, ніж в індустріальних країнах.
За класифікацією ООН до так званих найменш розвинутих держав належать 47 країн з населенням майже 500 млн. чол., де середній рівень доходу на душу населення становить всього близько 250 дол. Середня тривалість життя в цих країнах невелика, вони відстають від розвинутих країн як за рівнем науково-технічного потенціалу так і за рівнем розвитку людського капіталу. Рівень підготовки робочої сили тут у середньому складає 3,7 року шкільної освіти, тоді як у розвинених країнах 10 років.
Економічна залежність країн, що розвиваються від промислово розвинутих держав Заходу проявляється в різних формах, зокрема країни третього світу залежать від попиту на свою сировину з боку їх основних споживачів, також важливим чинником є імпорт іноземної техніки та технологій, до того ж в економіці цих країн величезну роль відіграє іноземний капітал.
Серед великого розмаїття економічних моделей країн третього світу можна виокремити певну спільність процесів формування їх грошово-кредитних систем. Грошово-кредитні системи країн, що розвиваються, перебувають у зародковому стані, що зумовлено колоніальним минулим та помітною економічною відсталістю переважної більшості цих країн. Основною причиною нестабільності національних грошових одиниць є слабка їх контрольованість державою.
На мою думку, основною причиною гальмування економічного розвитку країн, що розвиваються є їх не самостійність, тобто залежність від промислово розвинутих держав. Саме через це вони потрапляють під значний вплив цих держав, кожна з яких намагається підпорядкувати країни третього світу під свої потреби та інтереси.
Я вважаю, що для покращення ситуації в країнах, держава повинна взяти під чіткий контроль іноземне інвестування. При правильному розподілі цих коштів можна було б спостерігати прогрес в економічному розвитку. Оскільки група країн, що розвиваються мають досить велику власну природно-ресурсну базу, то її можна було б також використати для власного розвитку. Для цього потрібно розширити промислове виробництво з тієї сировини, яка вже є на території країн, тобто зорієнтуватися на розвиток місцевої промисловості, яка б заміщувала імпорт. Так вчинила переважна більшість країн, які отримали незалежність. Завдання уряду обмежити доступ іноземних товарів за допомогою високого мита, підтримка національних підприємців, надання їм пільг, субсидій, знизило б частку імпортних товарів на внутрішньому ринку. Така політика сприяє зростанню промислового потенціалу, структурним зрушенням в економіці.
Необхідно інтенсивніше залучати іноземних вкладників саме для інвестування в промисловий сектор, зокрема використовувати кошти для оновлення вже існуючих технологічної бази і закупівлі нової. Завдяки розвитку промисловості, було б збільшення робочих місць, зниження рівня безробіття.
Однією з найважливіших галузей народного господарства країн, що розвиваються є сільське господарство, але воно водночас є найбільш відсталою галуззю. Для покращення цієї ситуації потрібно посилити механізацію, оновити технічну базу сільських господарств. Це б частково вирішили продовольчу проблему, та покращило економічну ситуацію країн.
Дуже важливо, щоб уряд країни третього світу більше уваги приділяв соціальній сфері покращення медичного обслуговування, підвищення рівня освіти зокрема суттєво б вплинуло і на промисловий сектор. Адже зросла б середня тривалість життя, збільшилась би кількість кваліфікованих кадрів.
Я абсолютно згідна з гіпотезою відсталості, яку розвинув економіст Олександр Гершенкроном. Згідно з якою країни, що розвиваються мають змогу черпати досвід та технології передових країн. Вона твердить, що сама відносна відсталість може допомогти розвитку. Відсталі країни можуть купити сучасне устаткування, чудове насіння, хімічні добрива та медичні препарати. Внаслідок цього вони можуть опиратися на технологію розвинених країн.
Отже, країни, що розвиваються мають всі умови: велику природно-ресурсну базу, високий рівень іноземного інвестування, трудові ресурси та уже розроблені передовими країнами технології це чотири основні фактори економічного зростання, потрібно лише вміло їх використовувати і направляти на розвиток економіки країни.