Основні напрямки співробітництва НАТО із світовою спільнотою у невійськовій сфері
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
ами-членами та партнерами і складається з чотирьох підпрограм: наукові стипендії, співробітництво в галузі науки і технологій, підтримка дослідницької інфраструктури, наука заради миру.
Метою підпрограми наукових стипендій є формування кадрового потенціалу у сфері науки на далекосяжну перспективу. Стипендії, які призначаються у децентралізований спосіб, надають можливість науковцям з країн-партнерів навчатися або проводити дослідницьку роботу як в державах-членах, так і в державах-партнерах НАТО. Підпрограма зі співробітництва у галузі науки і технологій покликана сприяти поглибленню звязків в усіх галузях між науковцями країн-членів НАТО, учасниць РЄАП та Середземноморського діалогу. Для цього застосовуються такі засоби як надання грантів, обмін візитами, фінансування дослідницьких проектів, організація студій та лабораторій для спільних досліджень [4].
У рамках підпрограми з розвитку дослідницької інфраструктури надається підтримка в організації національних дослідницьких програм та створенні необхідних умов для їх функціонування. На відміну від кооперативного характеру двох попередніх підпрограм, ця програма призначена виключно для країн-партнерів НАТО. Підтримка надається щодо компютерних мереж та організації науки й технології.
Підпрограма Наука заради миру також орієнтована на країни-партнери Альянсу та спрямована на поглиблення наукових досліджень промислової або екологічної орієнтації. У рамках цієї підпрограми розвивається коротко- та середньострокове співробітництво у галузі прикладних досліджень між дослідницькими лабораторіями і промисловістю дер-жав-членів та партнерів НАТО.
Протягом майже 30-ти років Наукова програма НАТО розвивалася на засадах євроатлантичної солідарності, тобто мала на меті підтримку співпраці лише між науковцями держав-членів НАТО (водночас, не фінансування дослідницьких робіт), і ніколи не стосувалася військової сфери. На початку 90-х років до участі в Науковій програмі НАТО стали залучатися вчені з країн-партнерів Альянсу, а з 1999-го Програма була повністю трансформована і стала майже цілком присвяченою співробітництву між вченими держав-членів та партнерів НАТО.
Після подій 11 вересня 2001 року в США формат та напрямки реалізації Наукової програми змінюються у контексті загальних зусиль Альянсу щодо боротьби з тероризмом. Євроатлантична наукова спільнота почала застосовувати свої знання у напрямку протидії тероризму та шукати шляхи протидії іншим загрозам у галузі безпеки.
У червні 2006 року Науковий комітет НАТО обєднався з Комітетом НАТО з викликів сучасному суспільству, що призвело до появи нової структури Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, який оптимізуватиме подальший розвиток співпраці у галузях науки, сучасних технологій та охорони довкілля [3].
2.2 Застосування досягнень науки для безпеки
Серед інших потенційних, хоч і не таких очевидних, загроз безпеці та стабільності є занепад навколишнього середовища, наприклад, поширення пустель, ерозія земель або забруднення водних шляхів загального використання, а також брак невідновлюваних ресурсів, що можуть призвести до виникнення регіональних або прикордонних конфліктів. Вирішення таких проблем часто вимагає не лише наукових технологій, "ноу-хау", а і багатосторонніх дій. З цією метою НАТО підтримує проекти та дослідження, спрямовані на використання найкращих сучасних наукових розробок та залучення основних країн, яких зачіпає дана проблема.
Світ став би безпечнішим, якби можна було прогнозувати природні катастрофи, зменшувати їх наслідки або, що навіть краще, взагалі уникати їх. Ці питання становлять ключовий інтерес для багатьох країн-партнерів. НАТО здійснює низку проектів, спрямованих на зменшення руйнівного впливу сильних землетрусів з метою скорочення кількості загиблих, завданих матеріальних збитків, порушення загального економічного та соціального ладу. У рамках таких проектів розглядається можливість посилення стійкості будівель у разі землетрусів, або, наприклад, здійснюється збір даних про сейсмологічні та геологічні характеристики регіону для укладання карт сейсмічної небезпеки, котрі при плануванні міст допомагали б вирішувати, які саме будинки можна безпечно будувати в сейсмонебезпечних регіонах. Також забезпечується підтримка проектів розробки систем раннього попередження та систем управління повенями.
Сучасне суспільство значною мірою залежить від постачання безпечних харчових продуктів або надійних засобів передачі інформації, отже, ці питання можна вважати ключовими для подальших досліджень у галузі підвищення рівня безпеки сучасного суспільства [1].
2.3 Співпраця у галузі науки та екології
Регулярне співробітництво між науковцями та експертами з питань, що представляють спільний інтерес, відбувається на основі двох програм Альянсу: програми Наукового комітету НАТО та Програми з екологічних та суспільних питань, що виконується Комітетом з проблем сучасного суспільства. Розбудова мережі контактів, що є традиційною ознакою роботи вчених і однією з умов наукового прогресу, сприяє також досягненню політичної мети - поліпшенню взаєморозуміння та довіри між представниками різних наукових спільнот та традицій.
Зосередження зусиль виключно на пріоритетних наукових дослідженнях у галузі боротьби з тероризмом та протистояння іншим загрозам безпеці стало результатом нового підходу до реалізації на?/p>