Основні напрями сучасної психології релігії
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
»ьних.
Каузальний аналіз може допомагати оцінити позитивний чи негативний потенціал містичних переживань. У цьому контексті показовою є хрестоматія Психологія релігійності і містицизму [15], де представлені праці, в яких з різних теоретичних позицій розкривається психологічний зміст релігійної свідомості. Досліджуючи релігійно-містичні системи, автори виявляють особливості вищих вимірів внутрішнього простору особистості, звертають увагу на його парадоксальність, ірраціоналізм, символізм, інтуїтивізм. Різні концептуальні позиції авторів підтверджують всю складність внутрішнього життя людини.
- Психологічна парадигма релігії Є. Торчинова
Російський філософ, релігієзнавець Євген Торчинов (19562003) у своїх дослідженнях особливу увагу звертав на позитивні результати соціологічного підходу до релігійних феноменів. У релігієзнавстві досить вдало розглядались і розглядаються прояви релігії ззовні, її функціонування в соціуму, але все-таки її власне сутнісне ядро залишається таємницею. По суті, створено величезну соціологічну будову релігії без фундаменту. Саме таким підґрунтям, на думку Є. Торчинова, є релігійний досвід як особлива психологічна реальність. Є. Торчинов намагався розробити психологічний підхід до релігії, заклавши основу нової наукової парадигми для релігієзнавчих досліджень.
Основою будь-якої релігії Є. Торчинов вважає релігійний досвід. Однак він неоднорідний, тому релігії можна скласифікувати залежно від особливостей і типу трансперсонального досвіду, міри його інтенсивності, характеру функціонування. Весь глибинний релігійний досвід Є. Торчинов зводить до перенатальних і трансперсональних переживань. До релігій, в яких домінує перенатальний (архетипічний) тип, він відносить архаїчні вірування (шаманізм), релігійні системи Давнього Близького Сходу і античності. Релігії, в яких переважає трансперсональний рівень, буддизм, індуїзм, джайнізм, даосизм, біблейські релігії, зокрема іудаїзм, християнство, іслам. У цій групі Є. Торчинов виділяє релігії чистого досвіду, в яких переважає установка на трансперсональні переживання (релігії Індії) та релігії, яким не властива така установка (біблейські релігії). Також існують релігії, що синтезують перенатальний та трансперсональний досвід даосизм, тантрична йога. Відповідно до такої класифікації Торчинов і розглядає конкретно-історичні форми релігійної практики, зміни свідомості (психотехніки), що яскраво демонструють набуття глибинного, трансперсонального досвіду. Дослідження вченого стали проривом у психологічному осмисленні релігії.
Висновки
Основні напрями сучасної позаконфесійної психології релігії по-різному відображають сутнісні особливості людини, людської душі і духу, демонструють унікальний психологічний рівень буття. Однак попри відмінності, усі концепції націлюють людину на самопізнання.
У курсовій роботі було розглянута гуманістична психологія, трансперсональна психологія С.Грофа, психоісторія Е. Еріксона, логотерапія В.Франкла, релігія в працях Г.Оллпорта, розуміння релігії в творчості М.Еліаде та дослідження в радянській релігієзнавчій літературі.
Література
1. Гроф С. За пределами мозга. 3-е изд. М.: Институт трансперсональной психологии. Издательство Института Психотерапии. 2000. 504 с.
2. Гроф С. Космическая игра. М.: Институт Трансперсональной Психологии. Изд-во CATTBA, 2000. 256 с.
3. Левінсон Л. Психіатрія і релігія // Людина і світ. 1999. № 1112. С. 1226.
4. Лири Т., Метцнер Р., Олперт Р. Психоделический опыт: Руководство на основе Тибетской книги мертвых / Пер. с англ. Л.: Инициатива, К.: Ника-Центр, 1998. 240 с.
5. Москалець В.П. Психологія релігії: Посібник. К.: Академви-дав, 2004. 240 с.
6. Ничипоров Б.В. Введение в христианскую психологию. М.: Школа-пресс, 1994. 189 с.
7. Ничипоров Б. Времена и сроки: Очерки онтологической психологии. Книга 1 Фонд содействия образованию 21 века, Паломник. Фонд Сеятель. М., 2002. 189 с.
8. Ничипоров Борис, протоиерей. Времена и сроки. Проповеди, статьи, эссе. Книга вторая. Фонд Содействия образованию XXI века, Паломник. Фонд Сеятель. М., 2002. 127 с.
9. Оллпорт Г. Личность в психологии. КСП+, М.,Ювента, СПб., 1998. 345 с.
10. Платонов К. К. Психология религии. Факты и мысли. М.: Политиздат, 1967. 239 с.
11. Платонов К.К. Человек и религия. Минск: Нар. Освета, 1984. 143 с.
12. Попова М.А. Критика психологической апологии религии (современная американская психология религии). М.: Мысль, 1973. 261 с.
13. Попова М.А. Место психологии религии в системе научного атеизма. М.: Знание, 1967. 18 с.
14. Предко О.І. Психологія релігії: історія, теорія, релігієзнавчі виміри. Монографія. К.: Центр навч. літ- ри, 2005. 278 с.
15. Психология религиозности и мистицизма: Хрестоматия. Минск: Харвест, М.: ACT, 2001. 544 с.
16. Роджерс К.С. Взгляд на психотерапию. Становление человека. М.: Изд. группа Прогресс, Универс, 1994. 480 с.
17. Рязанова Е.В. Психология религии // Введение в общее религиоведение: Учебник / Под ред. проф. И.Н. Яблокова. М.: Книжный дом Университет, 2001. С. 306393
18. Сабиров В.Ш. Любовь как откровение личности божественной и человеческой // Человек. 2003. №6. С. 100110.
19. Сафронов А.Г. Психология религии: Монография. К.: Ника-Центр, 2002. 224 с.
20. Смирнов М.Ю., Тульпе И.А. Научная мысль и позиция ученого: к постановке некоторых вопросов теоретического религиоведения. // Религиоведение. 2004. №1. С. 1829.
21. Торчинов Е.А. ?/p>