Основні засади інноваційного розвитку
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
Тема №1. Основні засади інноваційного розвитку (Становлення теорії інновації)
- Становлення та розвиток теорії інновації.
- Місце та роль інновацій у системі господарювання.
- Основні терміни та поняття інноваційної діяльності.
- Загальна характеристика та структура інноваційного процесу.
- Система класифікації інновацій.
- Життєвий цикл інновацій.
1. Становлення та розвиток теорії інновації
Зародження інноваційної теорії відноситься до початку ХХ століття і відображене в працях західноєвропейських учених. Але питання повязані з науково-технічним прогресом та його впливом на розвиток (трансформацію) суспільства, вивчалися і висвітлювалися в економічних теоріях, починаючи від класиків політекономії[18]:
А. Сміт (1723-1790) повязував науково-технічний прогрес з характером розвитку і потребами виробництва.
К. Маркс (1818-1883) вважав розвиток продуктивних сил базисом, а науково-технічний прогрес надбудовою, тобто наслідком, а не причиною розвитку виробництва.
Неокласична школа (1870-1930) , яка представлена В. Джевансом (1871) , А. Маршалом (1890), Л. Вальрасом (1874), розглядала науково-технічний прогрес як заданний чинник при дослідженні ринкової економічної системи.
Кейнсіанська теорія, заснована Джоном Кейнсом (1883-1945), у 30-50 роках розглядала економічні процеси в короткостроковому періоді, тому науково-технічному прогресові не приділялося достатньої уваги, він перебував у становищі “за інших рівних умов”.
У другій половині 50-х років представники неокласичного ренесансу М. Абрамовиц, Р.Солоу, Е. Денісон та інші довели, що НТП є основним чинником економічного розвитку ХХ століття. Ці вчені-економісти поклали край ігноруванню нтп в економічній теорії. НТП починає розглядатись як чинник виробництва разом із капіталом і працею.
Період після другої світової війни став часом науково-технічної революції та її впливу на економічний розвиток. Саме тоді обєктивні передумови сприяли народженню нового напряму економічної теорії, спрямованому на вивчення науково-технічного прогресу.
Технологічні уклади
Провідні вчені Й. Шумпетер і Г. Менш, які також приділяли велику увагу розвитку інноваційного процесу, вперше висловили гіпотезу про те, що інновації зявляються в економічній системі нерівномірно, а у вигляді кластерів, або технологічних укладів (одночасно освоюваних звязаних інновацій), вони систематизували дані про основні інновації, які вплинули на розвиток економічної системи.
Кластер сукупність базисних інновацій (цілісна система нових продуктів і технологій), що сконцентрована на визначеному відрізку часу і у визначеному економічному просторі.
Поняття „уклад” означає встановлений порядок будь-чого.
Життєвий цикл технологічного укладу має три фази розвитку і визначається періодом близько 100 років.
Перша фаза зародження і становлення в економіці попереднього технологічного укладу.
Друга фаза структурна перебудова економіки на базі нової технології виробництва, це період домінування нового технологічного укладу, приблизно 50 років.
Третя фаза відмирання застарілого технологічного укладу.
В сучасних дослідженнях НТП важливе місце займає концепція нерівномірності інноваційної активності. Основні положення цієї концепції були висловлені Й. Шумпетером в 1930-і роки, а потім подальший розвиток отримала в кінці 1970-х початку 1980-х років в роботах західноєвропейських дослідників Г. Менша, Х. Фримена, Я. Ван Дейна, А. Кляйнкнехта і ін.
Відомо 5 технологічних хвиль (укладів):
1 хвиля (1785-1835) механізація праці у ткацтві, зміни в хімічній і металургійній промисловості;
2 хвиля (1830-1890, середина ХІХ століття) винаходи турбіни, жнейки, телеграфу Морзе, швейної машини, відкриття Фарадеєм електромагнітної індукції, створення Максвелом теорії магнітного поля, розвиток залізничного транспорту, вуглевидобуток та паровий двигун;
3 хвиля (1880-1940, кінець ХІХ початок ХХ століття) винахід електродвигуна, а саме створення трьохфазного асинхронного двигуна на перемінному струмі електротехніком М.О.Доливо-Добровольським, розвиток російським вченим-металургом Д.К.Черновим теорії термічної обробки сталі і, відповідно, розвиток чорної металургії;
4 хвиля (1930-1990) нафта разом з продуктами органічної хімії, автомобілебудування;
5 хвиля (1985-2035) мікроелектроніка, електронна промисловість, біотехнологія і інформатика, гнучкі технології і робототехніка, нетрадиційна енергетика, композиційні матеріали, безвідходні технології, компютери, телекомунікації, принципово нові види транспорту, космічні технології, принципово нові технічні системи і технології сфери послуг, медицини, освіти, науки, радіоелектроніка, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, тощо.
В новий шостий технологічний уклад включені біотехнологія, космічна техніка, тонка хімія тощо.
2. Місце та роль інновацій у системі господарювання
М.Портер розрізняє 4 стадії конкурентного розвитку країни:
Стадія розвитку на основі чинників виробництва;
Стадія інвестиційного розвитку;
Стадія інноваційного розвитку;
Стадія розвитку на основі добробуту.
На підставі розглянутого розподілу можна виділити такі структурні джерела економічного розвитку країни:
Чинники виробництва;
Інвестиції;
Інноваційна діяльність.
Кожна країна одночасно використовує всі джерела розвитку. Конкурентоспроможність і ефективність ?/p>