Основні засади інноваційного розвитку
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
µкономіки визначаються структурою джерел її фінансування. Якщо для функціонування і розвитку народного господарства використовуються в основному валюта від експорту природних ресурсів, то рівень економічного розвитку такої країни буде низьким.
За рівнем розвитку, міжнародної кооперації і інтеграції світове співтовариство поділяють на такі групи:
Технологічне ядро: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція.
Країни першого технологічного кола: Італія, Канада, Швеція, Голландія, Австрія, Південна Корея та ін.
Країни другого технологічного кола: найрозвиненіші країни з точки зору інноваційної складової.
Постсоціалістичні країни Східної Європи.
Країни СНД.
Країни, що розвиваються.
Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах:
горизонтальна інтеграція НДДКР,
створення обчислювальних мереж;
проведення спільних досліджень;
державна підтримка нових технологій.
До специфічних характеристик сучасних технологій можна віднести:
вузьку спеціалізацію;
швидку застарілість;
необхідність постійного розвитку;
високу ризикованість фінансових ресурсів;
швидку розповсюдженість у всьому світі;
розроблення і впровадження ноу-хау;
розвиток при тиражуванні;
неможливість поширення тільки за допомогою документації та ін.
Сучасна ринкова модель економіки базується на інноваційному типі розвитку, для якої характерні:
інтелектуалізація виробничої діяльності;
використання високих інформаційних технологій;
екологічність;
творчість кадрів;
добробут населення.
Результатом інноваційної діяльності є інтелектуальний продукт, без якого неможливо створити конкурентоспроможне виробництво та продукцію. Зараз підтримання здатності національної економіки до інноваційного розвитку проходить через використання найновіших технологій. Цей процес відображається динамікою показника наукомісткості виробництва.
Наукомісткість виробництва визначається як відношення витрат на дослідження і розроблення до обсягу продаж. Саме цей показник використовується для класифікації галузей і виробництв за ступенем наукомісткості та для проведення різноманітного аналізу інноваційного процесу. Для віднесення галузі промисловості до наукомісткої названий показник має перевищувати середній рівень.
Основними причинами активізації інноваційної діяльності в Україні є:
незавершеність і нелогічність проведених економічних перетворень;
слабкість ринкових інструментів економіки;
збереження економічних відносин із зовнішнім світом, що базуються на імпорті високотехнологічного устаткування, машин, товарів народного споживання.
Силовими прийомами неможливо стимулювати інноваційну діяльність держави. Потрібно створити умови за яких виникне попит на інноваційну діяльність. Україна повинна знайти своє місце в світі оскільки вона не може розвиватись окремо від світової економіки. Економічний розвиток з використанням інноваційних шляхів розвитку може відбуватись по чотирьом моделям:
Економіка, яка базується на сировинних галузях і первісній обробці.
Перевага в розвитку важкої промисловості. Це матеріало- і трудомістке виробництво з високим навантаженням на екологію.
Високі технології. Це виробництво з низькою матеріало-трудомісткістю, екологічно чисте.
Розвиток “мяких” технологій. Це консалтинг, розробка програмного забезпечення, освіта, створення інтелектуальної власності.
Вибір залежить від двох факторів: доступності інвестицій і конкуренції на світовому ринку. Вибір України коливається біля першої моделі.
3. Основні терміни та поняття інноваційної діяльності
Інноваційний менеджмент це однин з напрямків стратегічного управління, що здійснюється на вищому рівні управління організацією. Головне в інноваційному менеджменті це розробка стратегії інновації і заходів, направлених на її реалізацію.
Інноваційний менеджмент це сукупність принципів, методів і форм регулювання інноваційних процесів в економічних системах, управління інноваційною діяльністю, зайнятими цією діяльністю організаційними структурами і їх персоналом.
Інноваційний менеджмент спрямований у майбутнє, він обслуговує оновлення продукції та виробництва з метою підтримки конкурентноздатності в ринковому середовищі.
Конкретна сутність функцій інноваційного менеджменту розрізняється в залежності від рівня: держава, регіон, конкретна організація.
Innowatoin (англ.) означає “введення інновації”, нововведення.
Інновація виникає в результаті використання наукових досліджень і розробок, що направлені на удосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти і інших галузях діяльності суспільства.
Нововведення оформлений результат фундаментальних прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт в будь-якій сфері діяльності спрямований на підвищення ефективності.
Нововведення означає, що новизна використовується. З моменту прийняття до розповсюдження новизна набуває нової якості і стає інновацією.
Основні властивості нововведення:
відносні переваги в порівнянні з традиційними рішеннями;
сумісність із практичною діяльністю і технологічною структурою;
складність;
нагромаджений досвід впровадження, тощо.
Практичним освоєнням нововведень є реалізац