Основні етапи еволюції економічної думки
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
?ю, визнає сучасна економічна наука.
Нині марксистське економічне вчення знов опинилося в центрі уваги західних дослідників, які намагаються переглянути доктрину Маркса та формалізувати її з допомогою економіко-математичного моделювання. Однак не завжди ці спроби є вдалими, оскільки більшість вирішуваних Марксом проблем за своєю природою не піддаються кількісному аналізу.
8. Історична і нова історична школи у Німеччині
Формування економічної думки в Німеччині на початку XIX ст. відбувалося у своєрідних історичних умовах, які відобразили специфіку соціально економічного розвитку країни та підготували підґрунтя для появи неортодоксальних теорій.
Історичні передумови виникнення німецької історичної школи: Економічна відсталість країни, нерозвиненість індустрії, збереження залишків феодалізму, пережитків середньовічних аграрних відносин Промисловий переворот відбувся у Німеччині на півстоліття пізніше, ніж Англії та Франції. До 1840 р. за умов приблизно однакової кількості населення (близько 27 млн) Німеччина добувала у 14 разів менше вугілля, виплавляла у 8 разів менше чавуну, переробляла у 16 разів менше бавовни ніж Англія. Загальмованість соціально-економічного розвитку країни була зумовлена слабкістю національної буржуазії, економічним та політичним пануванням великих земельних власників. У Німеччині численні феодальні повинності не були знищені буржуазною революцією, а обмежувались шляхом поступових державних реформ та викупу феодальних повинностей.
Історична школа в політичній економії виникла в Німеччині і пройшла в процесі своєї еволюції певні етапи.
1 етап стара історична школа (40 60 рр. 19 ст.)
Вільгельм Рошер, Бруно Гільдебранл, Карл Кніс.
-формувалась в умовах економічної та політичної роздробленості Німеччини, слабкого розвитку національної індустрії, відсутності єдиного внутрішнього ринку тощо
-заперечувала загальні закони економічного розвитку та необхідність теоретичного аналізу
-підміняла економічну теорію історією національного господарства, надавала пріоритет емпіричному методу досліджень та фактозбираню
2 етап нова історична школа
- Перша хвиля (70 90 рр. 19 ст.) Густав Шмоллер, Луйо Брентано, Карл Брюхер
- Друга хвиля (90 рр. 19 ст. перша третина 20 ст.) Вернер Зомбарт, Макс Вебер
-формувалась в умовах економічного та політичного обєднання Німеччини, посилення робітничого руху та загострення соціальних проблем
-визнавала існування обєктивних економічних законів, однак заперечувала їх відкриття шляхом логічних обґрунтувань
-полемізувала з неокласиками (австрійською школою), марксизмом, пропагувала ідеї класового миру та соціального партнерства
-розпалася на дві течії (консервативну та буржуазно-ліберальну)
Їх обєднує:
-історичний метод дослідження
-негативне ставлення до доктринальних положень класичної політичної економії
-несприйняття утопічного соціалізму, марксизму
-визнання першості національних інтересів, дослідження національного господарства з урахуванням його історичного розвитку
-обгрунтування пріоритетної ролі у досягненні загальнонаціональної та соціальної злагоди
Теоретико-методологічним підґрунтям формування німецької історичної школи стало учення видатного мислителя, політика та державного діяча, активного поборника національної єдності Німеччини Фрідріха Ліста (1789 1846).
У своїй головній праці, яка має красномовну назву "Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торговельна політика і німецький митний союз" (1841), вчений виступив з критикою класичної школи, виокремивши три основні її недоліки:
"химеричний космополітизм", ігнорування специфічних національних інтересів;
"мертвий матеріалізм", виключну увагу до мінових вартостей та ігнорування продуктивних сил;
"дезорганізуючий індивідуалізм", здатний стати на заваді індустріальному піднесенню нації".
Вважаючи підхід класиків до вивчення явищ господарського життя недостатньо глибоким, Ф. Ліст розробив власну теоретичну систему (табл. 7.1), в основу якої поклав історичний метод дослідження, заснований на вивченні економічних явищ та процесів у історичному контексті:
осмисленні еволюції господарського розвитку різних держав у просторово-часовому вимірі;
зіставленні господарського розвитку різних націй;
залученні до аналізу правових, культурних, морально-етичних чинників, особливостей природного середовища, ментальності народів тощо.
Таким чином, науковою заслугою Ф. Ліста стало визначення та обґрунтування нових теоретико-методологічних положень, які не тільки засвідчили обмеженість підходів, заснованих на абстрактних узагальненнях, ігноруванні національної специфіки та нерівномірності розвитку окремих країн, але і збагатили економічну науку новими підходами до трактування предмета та методології економічного аналізу.
Історичний метод дослідження, започаткований Ф. Лістом, знайшов найповніше відображення у поглядах представників старої історичної школи, яка склалася в Німеччині у 40-ві 50-ті pp. XIX ст. Незважаючи на певні відмінності у поглядах відомих німецьких дослідників В. Рошера (1817 1894), Б. Гільдебранда (18121878) та К. Кніса (1821 1898), саме у працях цих авторів історична школа заявила про себе як про неортодоксальний і напрям економічної думки, покликаний вивчати господарські явища і процеси у їх національній та часовій визначеності. П?/p>