Основи філософії

Методическое пособие - Философия

Другие методички по предмету Философия

ети (Урана) відносно розрахункам. Леверьє висунув припущення: якщо є відхилення від розрахунків, то має бути фактор, який викликає це відхилення. Таким фактором могло бути лише крупне космічне тіло, а оскільки його вплив на рух Урана був постійно діючим, то таким тілом мала бути планета. Було обчислено багато її характеристик, хоча саме її існування було не більш, ніж гіпотеза. Однак, коли іншому відомому астроному Галле вдалось створити новий, більш потужний телескоп ніж ті, що до того існували, гіпотеза Леверьє стала науковим фактом. Тобто, практика як критерій істини не є справою рук і мозку однієї окремої людини, якою б геніальною вона ні була, а є прерогативою розуму і дії Людини Розумної, людської спільноти, яка, саморозвиваючись, розвиває і свою суспільно-історичну практику, і через її розвиток розвивається сама.

Спадкоємність, наступність, спадковість теоретичної й практичної діяльності є тією запорукою, яка забезпечує безперервність і нескінченність пізнання людиною світу й самого себе в цьому світі.

Основні терміни

Абсолютна істина повна беззаперечна відповідність знання дійсності, ідеал пізнавальної діяльності, до якого людське пізнання безкінечно наближується, ніколи його не досягаючи як кінцевого результату.

Агностицизм філософське вчення, що заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності.

Гносеологія вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.

Епістемологія те саме, що й гносеологія. Використовується в англомовних країнах.

Інформація відомості про обєкт, зафіксовані в той чи інший спосіб субєктом пізнання.

Методологія вчення про методи пізнання й перетворення світу; сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки обєкту її пізнання.

Обєкт те, на що спрямована пізнавальна активність субєкта.

Практика предметно-речова діяльність, що спирається на надбані людством знання.

Скептицизм філософська концепція, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини.

Субєкт джерело пізнавальної активності.

Питання та завдання для самоконтролю.

  1. Яким чином відбувається процес взаємодії субєкта і обєкта в процесі пізнання?
  2. Що таке агностицизм і яким чином він повязаний із скептицизмом?
  3. Що таке інформація? В чому полягає її звязок із знанням? В чому різниця між ними?
  4. В чому саме полягає двоєдність пізнання людиною світу?
  5. Чи існує абсолютна істина?
  6. Поясніть, як ви розумієте вислів Джордано Бруно: "Пізнання не знає пересичення"?
  7. Які існують методи наукового пізнання?
  8. Які принципи наукового пізнання Вам відомі?

 

Література

 

Основна:

Алексеев В.П., Панин А.В. Философия. Учебник. М.: Проспект, 1999. С. 117-146; 187-230; 321-342.

Введение в философию: Учебник для вузов. В 2-х ч. Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. М.: Политиздат, 1989. Ч.2. С. 318-415.

Введение в философию: Учебное пособие для вузов. Авт. кол. Фролов И.Т. и др . М.: Республика, 2003. С.452-484.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. М.: Логос, 2002. С. 167-193.

Філософія: Навчальний посібник / за ред. Надольного І.Ф. К.: Вікар, 1997. С.261- 335.

Філософія: Підручник / за ред. Бичко І.В. К.: Вища школа, 2001. С.162-192.

Філософія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів Проичепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. К.: Академія, 2001. С.292-316.

Додаткова:

Гуревич П.С. Основы философии: Учебник М.: Гардарики, 2000 С. 204-225.

Дротянко Л.Г. Фундаментальне та прикладне знання як соціокультурна і праксеологічна проблема: Монографія. К.: Четверта хвиля, 1998. С. 94-170.

Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности, изд. 2-е, доп: Учебное пособие для вузов. М.: ФАИР-ПРЕСС.2000. С.414-456.

Першоджерела

Бэкон Ф. Новый Органон Соч. В 2-х т. М.: Мысль, 1978. Т.2. С.12 19.

Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика // Работы разных лет. В 2-х т М.: Мысль, 1970. С. 11 15.

Кант И. Критика чистого разума Симферополь: Реноме, 1998 С.72 75.

Мир философии: Книга для чтения. В 2-х ч. М.: Мысль, 1991 С.498 499; 508 509; 543 549.

Рассел Б. Человеческое Познание. Его сферы и границы. М.: Мысль, 1997. С.158 174.

 

Суспільство - складне й організоване ціле,

продукт дії всезагального закону формування

більш складних та гармонійних систем.

О.Конт

 

14. Предмет соціальної філософії

 

Метою теми є ввести студентів у предмет соціальної філософії. Це означає, що треба зрозуміти причини зародження суспільства, рушійні сили його становлення і розвитку. Ключові поняття: суспільство, соціальна діяльність, суспільне буття, суспільна свідомість, соціальна структура суспільства, історична періодизація суспільного розвитку.

Тему слід розкрити через розгляд наступних питань:

1. Предмет і структура соціальної філософії.

2. Структурованість соціальної системи.

3. Історична періодизація суспільного розвитку.

Предмет і структура соціальної філософії

Приступаючи до розгляду першого питання теми, студентам треба звернути увагу на те, що вивчений матеріал історико-філософського вступу та філософської пропедевтики, який увійшов до 1-го модуля, є фундаментом для дослідження сутності суспільства. Треба засвоїти найбільш загальні основи виникнення, функціонування та розвитку суспільства як системи конкретно-історичних форм соціальної діяльності людей, їх груп. Це і складає специфіку соціа