Основи підприємницької та управлінської діяльності
Методическое пособие - Маркетинг
Другие методички по предмету Маркетинг
ням власності та контролю, найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва;
холдинг - організаційна форма об'єднання інвестиційних ресурсів; утворення, яке безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.
Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки і може використовуватись залежно від умов внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства (ринку). Ринок, як сфера товарного обігу і пов'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин між виробниками і споживачами складається з певних елементів.
Основними видами ринків за суб'єктним складом є:
ринок виробників;
ринок споживачів;
ринок посередників;
ринок державних установ;
ринок міжнародних установ, покупців і споживачів.
За елементно-технологічним складом ринки поділяються на:
ринок засобів виробництва;
ринок предметів споживання;
ринок інвестицій;
ринок фінансово-кредитних ресурсів;
ринок інновацій та інформації;
валютний ринок.
За територіальною ознакою ринки класифікуються на:
місцевий;
регіональний;
національний;
транснаціональний;
світовий.
Функції ринкової інфраструктури виконують товарні і фондові біржі, страхові компанії, венчурні фірми, інформаційні центри, транспортні мережі, банки.
Економіка сучасних вітчизняних підприємств має ряд особливостей, які пов'язані з неузгодженістю рішень на державному рівні, нестабільністю законодавчої бази, високим рівнем податків, втечею кваліфікованих кадрів. Такі негативні моменти спричиняють низький рівень іноземного інвестування в економіку України, обертання значної маси грошових коштів поза банками, перелив капіталів зі сфери виробництва у сферу торгового бізнесу через відсутність стимулів і пільг для вітчизняних товаровиробників та ін.
Усунення таких негативних явищ дало б можливість поліпшити роботу вітчизняних підприємств, створити умови для стабілізації їх власного становища та для наповнення бюджету держави.
2.Утворення і майно підприємства, господарська, економічна та соціальна його діяльність
Формування капіталу підприємства
Підприємницька діяльність передбачає наявність стартового капіталу. Він забезпечує фінансування проектів придбання і використання господарських ресурсів з метою отримання прибутку. Таке нагромадження початкового капіталу має назву статутного фонду.
Статутний фонд - це сукупність вкладів (у вартісному вираженні) засновників у майно створюваного підприємства в розмірах, визначених установчими документами, для забезпечення його діяльності. Статутний фонд одночасно забезпечує фінансово-економічні умови (як стартовий інвестиційний капітал) та регулює відносини власників щодо частки майна, виробленої продукції і прибутку. Внески власників господарського товариства до статутного фонду можуть бути здійснені у таких формах:
- майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);
цінні папери (акції і облігації);
права на користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності та іншими майновими правами;
грошові кошти (у тому числі і ТКВ).
Іноземні інвестиції до статутного фонду можуть здійснюватися у такому вигляді:
- іноземна валюта, що визначається конвертованою НБУ;
грошові одиниці України - при інвестуванні в об'єкт початкового інвестування або інші об'єкти відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток;
будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;
акції, облігації і корпоративні права (права власності на частку у статутному фонді юридичної особи, створеної згідно з законодавством інших країн, виражені у конвертованій валюті).
На практиці найбільше проблем виникає у зв'язку із вкладами до статутного фонду у вигляді нематеріальних активів. Вартість залежить від виду нематеріальних активів, які умовно розподіляються на 5 груп:
- об'єкти інтелектуальної власності, до яких відносять право власності на винахід, на корисну модель, на промисловий зразок, на сорт рослин, на фірмове найменування, на програмне забезпечення і науково-технічну інформацію - засвідчені патентами;
об'єкт права користування природними ресурсами: право користування надрами, земельною ділянкою, користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією про стан і можливості господарського використання природного середовища, право на використання водних, біологічних та інших ресурсів, яке може впливати на рівень екологічної безпеки підприємства і регіону;
право на здійснення будь-якої діяльності, яке засвідчене ліцензією або патентом;
гудвіл - вартість репутації фірми. Вартість цього нематеріального активу визначається як різниця балансової вартості активів підприємства і його ринкової вартості як цілісного майнового комплексу, яка визначається на підставі управлінських якостей і технологій. До цієї групи відносять і ноу-хау;
право власності на майно: квартира, телефон, право на місце на товарній або фондовій біржах.
Для окремих видів діяльності вводяться обмеження щодо організаційно-правової форми порядку внесення коштів учасниками. Так, страхові компанії можуть бути створені у формі акціонерного товариства, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. Проте внески до ста