Geum.ru

Основи мікроекономіки

Методическое пособие - Экономика

Другие методички по предмету Экономика

 

Qx

Рис.2.8. Кутова рівновага споживача

 

В наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно зменшаться на пиріжки чи значно зростуть на котлети. Якщо ж споживач взагалі не бажатиме відмовлятися від котлет заради пиріжків, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і в тому випадку, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має відємне значення корисності для споживача. В цьому випадку зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадаючої вона стане зростаючою. Наприклад, якесь захворювання взагалі не дозволяє споживати мясо. Тоді для споживача привабливішим буде той набір, де менше котлет, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься в точці, що відповідає максимальній кількості пиріжків, яку дозволяє придбати його бюджет. Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожний товар може перетворитися в антиблаго, коли він стає доступним в такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Слід особливо звернути увагу на випадок споживання товарів, що ідеально доповнюють один одного, тобто ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе. Це можуть бути автомобілі та номерні знаки, черевики та шнурки до них, тощо. В цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні дохід споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів в наборі, який вибирає споживач (рис.2.9).

 

 

Qy

 

 

U3

 

U2

U1

 

I1 I2 I3 Qx

Рис.2.9. Рівновага споживача для ідеально комплементарних благ

 

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосування. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження. Прогнозування поведінки споживача, розуміння механізму прийняття ним рішення про вибір того чи іншого набору товарів дозволяє розробляти ефективнішу стратегію фірми та приймати обгрунтованіші економічні рішення.

Вправи

 

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

  1. Ранги, які встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб.
  2. Задоволення, яке отримує економічний субєкт при споживанні тих чи інших товарів та послуг чи певному виді діяльності.
  3. Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг в даний проміжок часу.
  4. Задоволення, яке приносить економічному субєкту споживання додаткової одиниці товару чи послуги
  5. Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару.
  6. Якщо споживач віддає перевагу благу А порівняно з благом В, а благу В порівняно з благом С, то він віддає перевагу благу А порівняно з благом С.
  7. Комбінації наборів товарів А і В, які приносять споживачу однакову корисність.
  8. Стан споживача, в якому він купує товари за даними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність.
  9. Граничні корисності товарів в розрахунку на одиницю їх ціни рівні.
  10. Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат.
  11. Набір варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність

 

Терміни та поняття

 

а) бюджет; б) рівновага споживача;

в) споживчі переваги; г) крива байдужості;

д) гранична норма заміщення; е) еквімаржинальний принцип;

є) корисність; ж) гранична корисність;

з) транзитивність; и) бюджетні обмеження

і) сітка споживача.

Вправа 2. Знайдіть єдину вірну відповідь:

  1. Продукт має корисність, якщо він:

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) є доступним за ціною для споживача.

  1. Гранична корисність визначається як:

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) сума загального попиту на благо;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

  1. Які з наборів товарів є рівноцінними з точки зору їх корисності для споживача:

 

 

Qу а) А і В;

б) А і С;

А С в) В і Д;

г) С і Д.

В Д U3

U2

U1

Q х

 

4. Серед наступних т