Основи мікроекономіки
Методическое пособие - Экономика
Другие методички по предмету Экономика
?ості, як співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності, що його досяг споживач:
, де (2.1)
U корисність; Qx, Qy, Qn обсяги відповідних спожитих товарів.
Для побудови моделі поведінки споживача введемо ще одне припущення: нехай споживач формує свій набір лише за рахунок двох товарів (Х та У). Тоді у спрощеному вигляді функція корисності може бути представлена так:
. (2.2)
Якщо тижневе споживання студента формується за рахунок пиріжків (товар у) та котлет (товар х), то можна знайти такі їх набори, що мають однакову корисність для споживача. Перелік таких наборів утворює сітку споживача:
Табл. 2.1
Сітка споживача
НабірN1N2N3N4Котлети (шт)8101214Пиріжки (шт)201262
Ґрунтуючись на даних табл.1, можна побудувати відповідний графік. Крива на цьому графіку отримала назву кривої байдужості. Крива байдужості для певного споживача це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення. Між наборами товарів N1, N2, N3 та N4 споживач не вбачає ніякої різниці.
Рис. 2.2. Крива байдужості
Набір товарів, що відповідає координатам точки N5 на рис. 2.2 забезпечує рівень задоволення споживача більший, ніж будь-який набір, що належить кривій байдужості. Однак можна знайти інші набори, що мають таку ж корисність, як і набір в точці N5. Тому через будь-яку точку, що відповідає певному набору товарів, можна провести криву байдужості. Ці криві утворюють карту кривих байдужості, що зображена на рис. 2.3.
Карта кривих байдужості має певні властивості:
1. Набори товарів на кривих, що більш віддалені від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацьких задоволень, ніж ті, що знаходяться на менш віддалених кривих.
2. Криві байдужості не перетинаються. Якщо припустити, що криві байдужості U1 та U2 перетнулися, то вони мають спільну точку А. Тоді набір товарів А має таку ж корисність, що і набір В, що знаходиться на кривій U1, і набір С, що знаходиться на кривій U2. Згідно з принципом транзитивності В=С. Однак це неможливо, оскільки ці точки належать різним кривим байдужості.
Qу
U3
U2
U1
Q х
Рис. 2.3. Карта кривих байдужості
Аналізуючи криві байдужості слід звернути увагу на здатність товарів замінювати один одного. Зменшення споживання котлет на певну кількість може бути компенсовано збільшенням споживання пиріжків і навпаки. При цьому споживач буде знаходитися на одній і тій же кривій байдужості, тобто отримувати однакове задоволення. Гранична норма заміщення (субституції) це кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на даній кривій байдужості.
Qy
Qy1
Qy2
Qx1 Qx2 Qx
Рис. 2.4. Гранична норма заміщення
Як видно на рис. 2.4, зменшення обсягу споживання товару У на Qy (Qy2 Qy1) компенсується збільшенням споживання товару Х на Qx (Qx2 Qx1). Тому граничну норму заміщення (MRSxy) можна розрахувати так:
MRSxy = - (Qy/Qx) (2.3)
Не важко помітити, що при пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується. В основі цього процесу лежить дія закону спадаючої граничної корисності. Гранична корисність (MU) це приріст задоволення, який отримує споживач при споживанні додаткової одиниці товару. Граничну норму заміщення можна легко виразити через співвідношення граничної корисності товару Х та У:
(2.4)
MRSxy = - (Qy/Qx) = (MUx/MUy) (2.5)
Оскільки при збільшенні обсягів споживання якогось товару ступінь задоволення потреб споживача зростає, то кожна нова порція буде приносити йому менше задоволення, ніж попередня. Цю залежність і відображає закон спадаючої граничної корисності. При пересуванні по кривій байдужості вниз споживання товару Х зростає і його гранична корисність зменшується, а споживання товару У зменшується і його гранична корисність зростає. Тому дріб у формулі 2.5 буде зменшуватися.
2.3 Бюджетні обмеження
Як уже відзначалося, вибір споживача залежить не тільки від його вподобань та переваг, але й від бюджету. Бюджет це кількість грошей, яка доступна для витрат споживача в певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
- весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів Х та У. У нашому випадку це котлети та пиріжки;
- споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження;
- споживач не дає та не бере кредитів.
У такому випадку весь дохід споживача (І) буде дорівнювати всім його витратам:
I = PxQx + PyQy, де (2.6)
Рх та Ру ціни, відповідно, котлет та пиріжків.
Рівняння 2.6 дозволяє знайти такі набори товарів Х та У, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що І=10 грн., Рх = 1 грн., а Ру = 0,5 грн. варіанти можливи?/p>