Основи економіки підприємства
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
?рошові (премії): відрядна та погодинна форма оплати праці, премії, надбавки, доплати, виплата дивідендів; економічні непрямі: пільгове оподаткування, пільгове користування транспортом, майном, пільгове харчування;
негрошові методи: просування працівників по службі, підвищення якості праці, охорона праці та ін. Порядок регулювання поведінки окремих категорій персоналу передбачає пять етапів:
виявлення конкретного виду поведінки та його звязку з результативністю роботи працівника; вимірювання частотності тих чи інших видів поведінки;
виявлення на підставі аналізу наявних можливостей поведінки людей; розробка та застосування стратегії втручання у поведінку працівників; оцінювання одержаних результатів.
17. Висвітліть особливості організаційних структур управління підприємствами різних форм власності
ОСУ-форма с-ми упр-ня, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елв. Кожен елт цієї структури має своє певне місце та відповідні звязки, які забезпечують їх взаємодію. Звязки поділ. на:
1) лінійні (виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів У.).
2) функціональні (хар-ть взаємодію керівників, що виконують певні ф-ії на різних рівнях п-ва). 3) міжфункціональні (мають місце між підрозділами одного і того ж рівня).
Лінійна-організаційна структура. Переваги: чіткість взаємовідносин, несуперечливість команд, оперативність підготовки та реалізації упрх рішень, надійний контроль. Недоліки: керівник повинен бути висококваліфікованим універсалом.
Функфіональна структура. Переваги: компетентне керівництво по кожній ф-ії У., чутливість до нових явищ у зовн. середовищі. Недоліки: суперечливість та неузгодженість розпоряджень, які отримують виконавці, труднощі координації дія-ті упрх підрозділів, зниження оперативності роботи органів У.
Лінійно-функціональна стр. Переваги: швидка реалізація упрх рішень, спеціалізація та підвищення еф-ті роботи функцх підрозділів, швидке упря ресурсами. Недоліки: в умовах технол. змін зростає термін підготовки та прийн. упр. рішень, не забезпечує злагодженості в роботі.
Дивізиональна стр. Суть: у групуванні видів дія-ті з використ. принципу поділу праці за цілями, це означає, що навколо певного в-ва форм автономна орг-на спільність. При цьому можливі 3 способи групування в-х підрозділів:1) продуктивний, 2) за групами споживачів, 3) за регіональними або місцем знаходження. Переваги: гнучке реагування на зміни у зовн. середовищі, швидке прийняття рішень і підвищення їх якості. Недоліки: збіл.чисельності персоналу, збіл.витрат на його утримання.
Матрична стр. поряд з лінійними керівниками та функм апаратом виділяють тимчасові ланки проектні групи, чкі форм. з спеціалістів постійних функцх відділів. При цьому вони тимчасово підпорядковані керівнику проекту. Після завершення робіт працівники проект. Груп повертают. до своїх функх підрозділів. Переваги: висока гнучкість та орієнтація на нововведення. Недоліки: збіл.чисельності упр-го апарату, збіл.к-ті інф-х звязків між робітниками підрозділів, виникнення конфліктних ситуацій через невизнання принципу єдиного керування.
Множинна стр. може поєднувати різні структури У. залежно від типу п-ва та специфіки в-ва (у крупних компаніях).
18. Розкрийте суть оплати праці та її функції. Охарактеризуйте організації оплати праці на підприємстві і основні риси державної політики
Поняття та функції оплати праці, її регулювання
Оплата праці це заробіток, обчислений як правило у грошовому виразі, що за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Оплата праці складається з основної і додаткової зарплати.
Основна заробітна плата залежить від результатів праці робітника і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками та посадовими окладами.
Додаткова заробітна плата залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. До неї відносять: премії, заохочувальні та компенсаційні витрати, надбавки, доплати.
Заробітна плата виконує такі основні функції:
відтворювальна (передбачає встановлення таких розмірів оплати праці, які забезпечили б нормальне відтворення фізичних т; розумових здібностей працівників, а також відповідний розмір зарплати давав би можливість застосовувати норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності);
стимулююча (означає, що рівень оплати праці повинен спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці);
регулююча функція (реалізує принцип розподілу рівня заробітної плати за професіями, кваліфікаціями, важливістю та складністю трудових завдань);
соціальна функція (повинна поєднувати державне та договірне регулювання заробітної плати, а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу).
Реалізація цих функцій можлива лише при здійсненні політики оплати праці на макрорівні та мікрорівні.
Державна політика оплати праці здійснюється у таких двох напрямках:
регулювання оплати праці (встановлення розміру мінімальної заробітної плати (205 грн.); встановлення державних норм і гарантій щодо оплати праці за роботу в надурочний час, святкові, вихідні дні); визначення умов та розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та установах; встановлення максимальних розмірів