Geum.ru

Освіта України як складова світового і європейського простору

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

за ролями і статусами;

  • зменшення монопольних прав держави в освітній сфері за рахунок створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних, професійно-технічних і навчальних закладів;
  • формування різноманітної інвестиційної політики в галузі освіти;
  • забезпечення всебічної готовності громадян до одержання освіти будь-якого рівня та створення умов для задоволення освітніх і професійних потреб особистості з можливістю вдосконалення здобутих знань протягом усього життя, в тому числі шляхом перепідготовки й підвищення кваліфікації.

    • Основними шляхами реформування системи освіти визначено:

    • створення в суспільстві атмосфери загальнодержавного сприяння розвитку освіти;
    • подолання девальвації загальнолюдських і гуманістичних цінностей, відриву від національних джерел;
    • забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій;
    • впровадження передових технологій і науково-методичних досягнень;
    • відхід від основ авторитарної педагогіки, підготовку нової генерації педагогічних кадрів;
    • інтеграцію освіти і науки, активне залучення до навчального процесу наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, мотивацію субєктів навчання, до участі в наукових дослідженнях і розробках;
    • використання нових методів викладання для вдосконалення навчального процесу.

    Суттєвий вплив на розвиток вищої освіти України мало приєднання у 2005 р. до Болонського процесу та участь у формуванні Європейського простору вищої освіти.

    У рамках Болонського процесу сформульовано шість головних завдань:

    1. Трициклове навчання. Пропонується ввести цикли навчання: перший до одержання першого академічного ступеня бакалавра, другий одержання академічного ступеня магістра, третій отримання наукового ступеня. При цьому тривалість навчання на першому циклі має бути не менше 3 і не більше 4 років, навчання протягом другого циклу 1-2 роки, отримання докторського ступеня 2-3 роки (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

    2. Кредитна система. Пропонується запровадити в усіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу необхідно взяти ECTS (Європейська система перезарахування кредитів залікових одиниць трудомісткості), зробивши її накопичувальною системою, що працює в рамках концепції навчання протягом усього життя.

    3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на знаннях, уміннях і навичках випускників. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

    4. Розвиток мобільності. На основі виконання попередніх пунктів очікується істотний розвиток мобільності студентів. Крім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького складу та іншого персоналу з метою взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

    5. Працевлаштування випускників. Одним із найважливіших положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання та вміння випускників мають застосовуватись і практично використовуватись на користь усієї Європи. Всі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій стане спрощеним. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.

    6. Підвищення конкурентоспроможності європейської системи освіти. Однією з головних задач, яку необхідно розвязати в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення тощо, сприятиме підвищенню інтересу громадян Європи та інших країн до вищої освіти.

    Згідно з Бергенським комюніке (2005) програма дій з формування Європейського простору вищої освіти до 2010 р. передбачає:

    • впровадження стандартів і директив щодо забезпечення яко-сті освіти;
    • впровадження національних систем кваліфікацій;
    • надання і визнання спільних наукових ступенів, зокрема ступінь доктора наук;
    • уможливлення гнучкого шляху здобуття вищої освіти, передбачаючи визнання раніше здобутої освіти;
    • забезпечення автономності вищих навчальних закладів, їх стабільне фінансування;
    • трициклове навчання, кожний рівень сприяє успішному працевлаштуванню, подальшому засвоєнню знань, умінь і навичок, затвердженню активної громадянської позиції тих, хто навчається;
    • наднаціональна система кваліфікацій, узгоджений пакет європейських стандартів і керівних принципів забезпечення й визнання ступенів і термінів навчання.

    Важливим кроком на шляху входження України до Загальноєвропейського простору вищої освіти стала Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджена Наказом МОН України від 23.01.2004 р. №49). Головною метою Програми стали такі дії: вжиття заходів для входження національної системи освіти і науки в Європейський простір з реалізацією певних вимог, критеріїв і стандартів: запровадження навчання протягом житт?/p>