Органiзацiя туризму у Францii
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Органiзацiя туризму у Францii
Змiст
Вступ
1. Соцiально-економiчнi передумови та особливостi iсторii розвитку туризму у Францii
2. Державна полiтика у iерi туризму. Органiзацiя туристськоi дiяльностi
3. Французька модель розвитку туризму
4. Географiя туризму у Францii
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Францiя - найбiльш вiдвiдувана краiна у свiтi. Це цiлком виправдано, тому що краiна багата рiзноманiтними памятниками i памятками, цiнуiмо туристами i часто унiкальними.
Подання про багатство культурно-iсторичного потенцiалу краiни даi перелiк обiктiв, занесених до Списку всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.
Але наявнiсть в краiнi ресурсного потенцiалу, навiть самого багатого, недостатньо для розвитку туризму. Поряд з природним та iсторико-цивiлiзацiйними факторами, важливою передумовою туристськоi дiяльностi i високий рiвень соцiально-економiчного розвитку краiни.
1. Соцiально-економiчнi передумови та особливостi iсторii розвитку туризму у Францii
Францiя i однiiю з найбiльш високорозвинених краiн свiту. Потужна iндустрiя i високотехнологiчне виробництво дозволяють Францii створювати туристськi проекти будь-якоi складностi i капiтало - iмностi.
У Францii налiчуiться близько 40 тис. культурних памяток. Але не тiльки вони притягують величезну кiлькiсть туристiв. Нацiональнi традицii та обряди, ремесла, гастрономiчне мистецтво, а також рiзнi культурнi подii - ось що, як правило, залучаi велику кiлькiсть вiдвiдувачiв. Це рiзнi карнавали i фестивалi, свята та iншi подii.
Францiя i лiдером за кiлькiстю прийнятих туристiв - в 2007 роцi краiну вiдвiдало бiльше 80 млн. чоловiк. Крiм того, щорiчно приймаiться не менша кiлькiсть екскурсантiв.
Пiсля Другоi свiтовоi вiйни Францiя вiдразу ж стала докладати зусиль до залучення iноземних туристiв. Для цiii мети був розроблений i здiйснений цiлий ряд заходiв. Францiя стала першою краiною в РДвропi, яка проголосила полiтику вiдкритих дверей. Для туристiв iз низки краiн були скасованi вiзнi вiзи. Активно вiдновлювалася готельне господарство. Був введений туристський курс обмiну iноземноi валюти. При проiздi по залiзницi iноземним туристам надавалася знижка. Але, незважаючи на пiльги, Францiя була однiiю з найбiльш дорогих краiн для туристiв. Саме з цiii причини з 60-х рокiв намiтилася тенденцiя скорочення тривалостi перебування iноземних туристiв у Францii. Одночасно з цим значно бiльше французiв стало вiдiжджати за кордон, зростання туристичних витрат був вище, нiж прирiст доходiв вiд мiжнародного туризму.
Погiршення економiчних показникiв туризму стало викликати серйозне занепокоiння уряду та дiлових кiл Францii. Тому в програмi економiчного i соцiального розвитку на 1966-1970 рр.. був вiдведений спецiальний роздiл заходам iз заборони зростання дефiциту туристського балансу. Розроблено ряд заходiв на залучення iноземних туристiв i скорочення виiзду французьких туристiв за кордон. Вiдкрилися новi навчальнi заклади з пiдготовки кадрiв для iндустрii туризму, багато уваги i засобiв придiлялася полiпшенню автомобiльних дорiг. В кiнцi 60-х рокiв був прийнятий i реалiзований план розвитку прибережного та сiльського туризму на пiвденно-захiдному узбережжi Францii. У 1967 р. в Парижi було засновано Товариство з розвитку нацiонального туризму з метою вiдволiкання французьких туристiв вiд поiздок за кордон.
У 70-80-i рр.. вiзний туризм у Францii розвивався досить швидкими темпами. У 1985-1994 рр.. середньорiчний прирiст туристських прибуттiв становив 4,7%, а доходiв - 13,1%. В даний чаiранцiя маi позитивне туристичне сальдо. У краiнi створена сучасна iндустрiя туризму. Пiсля прийняття Шенгенськоi угоди та скасування вiзового режиму мiж краiнами Обiднаноi РДвропи все бiльше туристiв волii вiдвiдувати Францiю в уiк-енд, а тривалi вiдпустки проводити в iнших краiнах.
2. Державна полiтика у iерi туризму. Органiзацiя туристськоi дiяльностi
Система державного регулювання туристськоi дiяльностi у Францii маi складну органiзацiйну структуру. РЗi очолюi мiнiстр туризму, надiлений аудиторськими та контрольними повноваженнями. Йому пiдпорядковуiться Генеральна iнспекцiя з туризму. Вона виконуi представницькi функцii, контролюi роботу iноземних туристських офiсiв у Францii та французьких - за кордоном, здiйснюi нагляд за дiяльнiстю iнших туристських органiзацiй, а також вiдстежуi ситуацiю на французькiй i зарубiжних туристських ринках.
При мiнiстрi туризму утворений Нацiональна рада з туризму у складi 200 чоловiк. Цей консультативний орган обiднуi представникiв галузi, граючи важливу консолiдуючу роль. Вiн виконуi наглядову, дорадчу та погоджувальну функцii. Нацiональна рада бере участь у розробцi державноi полiтики, обговореннi проектiв, законодавчих актiв та iнших питань у галузi туризму.
Неодноразовi управлiнськi реформи у Францii увiнчалися подiлом функцiй контролю та виконання в областi туризму. Для втiлення в життя основних напрямiв розвитку туризму у Францii, визначених мiнiстром туризму, створено нацiональну туристська адмiнiстрацiя - Управлiння туризму i його пiдроздiли на мiiях. Управлiння розробляi та проводить державну полiтику в галузi туризму. Воно, зокрема, регламентуi тур