Організація показу колекції мод
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
?етлумачують смисл цього слова (франц. “mode”, італ. “modo”) і застосовують його як термін для означення особливого соціально-психологічного феномена, що функціонує головним чином у сфері побуту, поширюючись на одяг, взуття, меблі, зачіску, манеру поведінки [8]. У російську та українську мови слово “мода” увійшло в XVII ст. у значенні “зразок”, “манера” [8].
Розвиток моди протягом усієї історії знаходиться у тісному звязку зі змінами, які відбувалися в усіх областях суспільного, культурного і економічного життя.
Механізм дії моди у своїй основі має створення, передачу і прийом певної інформації, яка циркулює поміж людьми, тобто міжособистісну комунікацію. Із точки зору теорії комунікації моду можна розглядати як один із способів оформлення і закріплення нової інформації, яка потрапляє в суспільне користування в процесі соціального розвитку [15, 25]. Таким чином, мода це особливий спосіб, образ, міра обробки соціальної інформації.
Як явище масове, яке базується на соціально-інформаційних процесах, мода багатосторонньо повязана з такими соціальними явищами, як традиції, звичаї з одного боку, і суспільна думка і масова комунікація з іншого.
Мода виступає не лише як естетичний феномен або як категорія науки про прекрасне, але як „універсальний механізм розвитку культури” [10, 167]. Сутність моди полягає в тому, що вона проникає в будь-які ланки суспільства. Сьогодні „тотальність панування моди безсумнівна” [10, 167], і універсальність її дії, розповсюдженість виступає однією з форм її специфічної характеристики.
Тому слід зазначити, що мода за своїм характером глобальна. Мода вже стала одним із факторів глобалізації в сучасній культурі. Вона повністю, глобально пронизує людину, стає для неї перепусткою в соціум і практично забирає весь час і простір людського життя [7, 235].
Мода є відображенням своєї епохи і виконує соціальне замовлення певного суспільства. Таким чином, мода це цілком конкретні соціальні відносини, породжені конкретними соціальними потребами.
Розповсюдження моди здійснюється психологічними механізмами наслідування, які використовувалися ще в прадавні часи вождями первісних племен, шаманами і священнослужителями для впливу на масову свідомість. Заразливість моди, її властивість швидко тиражуватися як певний стереотип і сьогодні приваблює пануючі кола суспільства, які успішно використовують моду для маніпулювання поведінкою і споживанням інших. Тому мода може виступати своєрідним засобом соціального управління і стабілізації смаків.
До функцій моди можна віднести її можливість конструювати, прогнозувати, розповсюджувати і вводити певні цінності і зразки поведінки, формувати смаки субєкта і керувати ними. Економічна функція моди повязана з її динамізмом (мода випереджає фізичне зношування предмету (товару) моральним, і тому забезпечує промисловість попитом на нове, постійно розширюючи ринок для збуту). Мода також виступає як один із засобів соціалізації (мода як наслідування зразка задовольняє потреби в соціальній опорі поодинокій людині). Ще однією функцією моди є функція соціального маркування, ідентифікації, дистанціювання. „Космополітична” функція моди полягає в її тенденції до зближення і розмивання національних стилів на основі масової культури і універсального стилю (характерне сучасній моді).
1.2 Особливості української фешн-індустрії ХХІ ст.
Мода як феномен культури людства розвивається в тісному взаємозвязку з економічним, науковим, технічним прогресом. Мода кінця XX початку ХХІ ст., як і мода попередніх століть, підлягає загальним законам історичного розвитку і відбиває всі особливості свого часу: найважливіші культурні досягнення, найпомітніші події суспільно-політичного життя, війни, революції, економічні кризи. Динаміка соціальних процесів обумовлювала стрімку зміну форм правління, економічну і політичну нестабільність, зіштовхувала й “перемішувала” соціальні класи й прошарки.
У ХХ ст. мода не лише стала відчутним фактором впливу на характер перебігу соціокультурних процесів, а й великою мірою визначала їх спрямованість, стала одним із суспільних регуляторів поведінки широких мас населення індустріально розвинених країн, а до деякої міри й країн, що розвиваються. Упродовж останніх десятиліть мода як цілісне універсальне явище виходить за межі будь-якого окремого виду людської діяльності.
В останні десятиліття відбувається активне становлення індустрії моди в Україні.
Мода України живе за світовими законами, і двічі на рік, починаючи з 1997 року, у Києві відбувається український тиждень pret-a-porter „Сезони моди”, заснований РІА “Янко”, журналом “Єва” та Домом моди “Сергій Бизов”.
Українська фешн-індустрія відома багатьма іменами видатних модельєрів-дизайнерів.
Імя дизайнера та підприємця Михайла Вороніна відоме далеко за межами України. Його колекції здобули численні міжнародні нагороди, серед яких премії „Золотий наперсток” (Париж, 1993 р.) і „Краща торгова марка року” (м. Рим, 1997 рік), міжнародний приз якості „Золота арка Європи” (Мадрид), Золотий ступінь визнання Global quality management (США). Фірмові магазини Михайла Вороніна відкриті у Відні та Нью-Йорку, постійно проводяться покази його колекцій у столицях світової моди. Сьогодні фабрика „Желань”, яку він очолює багато років, одна з трьох у Європі, що мають найсучасніше технологічне обладнання.
Моделі Вікторії Гресь стали відомими з перших „Сезонів моди” (Осінь-зима 97). Уже тоді