Організаційні структури управління
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
Гуманітарний університет
“Запорізький інститут державного
та муніципального управління”
Контрольна рОбота
м. Запоріжжя
200__р.
Вступ
Найбільший інтерес представляє процес прийняття й реалізації рішень як послідовна зміна взаємоповязаних стадій, етапів різних дій керівника, що розкриває технологію розумових дій, пошуків істини й аналізу оман, шляхів руху до мети й засобів її досягнення. Тільки такий підхід дозволяє зрозуміти зафіксований акт управлінського рішення, джерела його походження.
До управлінського рішення предявляється ряд вимог, до числа яких можна віднести:
- всебічну обґрунтованість рішення;
- своєчасність;
- необхідну повноту змісту;
- погодженість із прийнятими раніше рішеннями.
Всебічна обґрунтованість рішення означає насамперед необхідність прийняття його на базі максимально повної й достовірної інформації. Однак тільки цього недостатньо. Воно повинне охоплювати весь спектр питань, всю повноту потреб керованої системи. Для цього необхідно знання особливостей, шляхів розвитку керованих, керуючих систем і навколишнього середовища. Потрібен ретельний аналіз ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільових функцій розвитку, економічних і соціальних перспектив підприємства, регіону, галузі, національної й світової економіки. Всебічна обґрунтованість рішень вимагає пошуку нових форм і шляхів обробки науково-технічної й соціально-економічної інформації, тобто формування передового професійного мислення, розвитку його аналітико-синтетичних функцій.
Своєчасність управлінського рішення означає, що ухвалене рішення не повинне не відставати, не випереджати потреби й завдання соціально-економічної системи. Передчасно ухвалене рішення не знаходить підготовленого ґрунту для його реалізації й розвитку й може дати імпульси для розвитку негативних тенденцій.
15. Види організаційних структур управління. Комбіновані організаційні структури
Виробничо-господарська діяльність кожної організації, його права й обовязки регулюється законом про підприємницьку діяльність.
Керування організацією здійснюється відповідно до її Уставу. Організація є юридичною особою, користується правами й виконує обовязку, повязані з її діяльністю.
Керування організацією здійснюється на базі певної організаційної структури. Структура організації і її підрозділів визначається організацією самостійно. При розробці організаційної структури керування необхідно забезпечити ефективний розподіл функцій керування по підрозділах. При цьому важливо виконання наступних умов:
- рішення одних і також питань не повинне перебуває у ведення різних підрозділів;
- всі функції керування повинні входити в обовязку керуючих підрозділів;
- на даний підрозділ не повинне покладати рішення питань, які ефективніше вирішувати в іншому
Структура керування може змінюватися в часі відповідно до динаміки масштабів і змісту функцій керування .
Між окремими підрозділами можуть бути вертикальні й горизонтальні звязки.
Вертикальні звязки - це звязку керівництва й підпорядкування, наприклад звязок між директором підприємства й начальником цеху.
Горизонтальні звязки - це звязку кооперацій рівноправних елементів, наприклад звязку між начальниками цехів.
В основу структури керування покладена певна система. Відомо три основні системи керування виробництвом:
- лінійна
- функціональна
- змішана
Лінійна - являє собою схему безпосереднього підпорядкування із всіх питань нижчестоящих підрозділів вищестоящим. Це система досить проста й може бути ефективна, якщо не велике число розглянутих питань і по них можуть бути дані рішення в найближчих підрозділах.
Функціональна - система являє собою схему підпорядкування нижчестоящого підрозділу ряду функціональних підрозділів, що вирішують окремі питання керування - технічні, планові, фінансові й т.д. У цьому випадку вказівки надходять більше кваліфіковані. Однак підлеглі підрозділи не завжди знають, як погодити отримані вказівки, у якій черговості їх виконувати. У чистому виді ця система використається дуже рідко.
Найпоширеніший змішану систему, у якій сполучаються лінійна й функціональна системи. У цьому випадку рішення, підготовлені функціональними підрозділами розглядаються й затверджуються лінійним керівником, що передає їхнім підлеглим підрозділам.
При дуже великому обсязі різноманітних питань така схема надзвичайно ускладнює роботу лінійного керівника. Для її спрощення по певних питаннях функціональні підрозділи можуть безпосередньо керувати нижчестоящими підрозділами. Раціональна структура керування визначається типом підприємства, його масштабом і характеристиками. На підприємствах можуть бути використані безцехова, цехова, корпусна або змішана структури керування.
Найбільш простою структурою є безцехова, при якій виробництво ділиться на ділянки, очолювані майстрами. Майстри можуть безпосередньо підкорятися керівникові підприємства або старшому майстрові, що підкоряється керівникові підприємства. Ця структура може виявитися доцільної на дрібнім і середнім промисловому підприємствах. <